Київ ризикує розділитися на дві частини: у Раді назвали найгірший сценарій

Читать на русском
Окрема смуга для автобусів та екстрених служб допомогла б розвантажити переправи
Окрема смуга для автобусів та екстрених служб допомогла б розвантажити переправи. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Для заміни знеструмлених трамваїв та тролейбусів пропонують провести інвентаризацію транспорту, здатного працювати без електрики

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Лівий та правий береги Києва ризикують виявитися двома умовно окремими містами на тлі ударів по мостах та перебоїв із транспортом. За оцінкою народного депутата Володимира Крейденка, ключове питання – організація роботи столичної влади та міністерства.

Про це йдеться у матеріалі "Телеграфа": "Київ розділиться навпіл? У Раді оцінили ризик сценарію та дали прогноз мостами" .

Крейденко наголосив, що метро залишається основною транспортною артерією між берегами, а додаткові автобуси та рейси Kyiv City Express не забезпечать перевезення достатньої кількості пасажирів.

За яких умов Київ розділиться на два береги

"Все ж запаси стійкості мостів у нас ще є. Тут головне питання – організація роботи. Якщо роботи не буде з боку Києва та його керівників та з боку міністерства, то, в принципі, Київ може розділитися на дві частини. Але це такий негативний сценарій, який я точно не хочу, щоб відбувся та був реалізований ворогом", – сказав Володимир Крейденко.

Щоб уникнути транспортного колапсу після влучень, депутат пропонує створити оперативні експертні групи, що постійно діють. Їхнє завдання – виїжджати на пошкоджені об’єкти, оцінювати наслідки ударів та повідомляти мешканцям, скільки часу потрібно на відновлення дорожнього покриття чи посилення опор.

Володимир Крейденко
Володимир Крейденко

Яку інформацію про мости мають отримувати кияни

За задумом Крейденка, фахівці повинні одразу пояснювати, який транспорт зможе користуватися переправою: легкові автомобілі, вантажівки чи машини з обмеженням маси, наприклад, до 10 тонн. Водночас людям потрібні прогнози відкриття руху – за кілька годин, два дні чи тиждень, щоб заздалегідь обирати маршрут на роботу та назад.

Таких експертних груп, за словами депутата, досі не створено. Він також заявив про відсутність інформації про терміни повноцінного запуску Північного та Південного мостів та про те, кому дозволять ними їхати.

Фахівці оглядають пошкоджене покриття моста та записують результати обстеження.
Запропоновані експертні групи повинні оцінювати пошкодження та пояснювати терміни відновлення руху Джерело: Згенеровано ШІ ("Телеграф")

"А зараз у нас відбувається хаотична організація дорожнього руху. Мені здається, міська влада самоусунулась, і інформації від них дуже мало щодо того, як людям добиратися на роботу. Кияни самі повинні зрозуміти, що працює, що не працює, які маршрути організовані, де вони потраплять у пробки", – сказав Володимир Крейденко.

Що робити при зупинці електротранспорту

Ще один ризик пов’язаний із тривалим знеструмленням метро, трамваїв та тролейбусів. Крейденко нагадав, що громадський транспорт вже зупиняється на годину-дві, поки відновлюють електропостачання, і пов’язав подальшу ситуацію з діями ворога та можливістю захистити мережі.

"Не хочеться вірити в те, що ворог зможе досягти цих цілей і повністю знеструмити на день-два наш електротранспорт, але як мінімум місцева влада має мати якісь шляхи виходу і потрібно прогнозувати цю ситуацію", — сказав Володимир Крейденко.

Як підготовка депутат запропонував провести максимальну інвентаризацію транспортних засобів, які працюють без електрики. Такий транспорт повинен заміщати електричні маршрути, що зупинилися.

Для розвантаження мостів Крейденко також пропонував човникові автобусні перевезення: забирати пасажирів на останній зупинці перед переправою та висаджувати на першій після неї, де вони пересідали б на інші маршрути. На самих мостах він вважає за необхідне виділити окрему смугу для громадського транспорту та екстрених служб, закриту для приватних легкових автомобілів. За його словами, реалізації цих пропозицій він не побачив.

Як повідомляв "Телеграф", із центрального бюджету на понтонні переправи виділять 1 млрд 200 млн грн.