Повістка на роботі: які зміни діятимуть з 18 травня для військовозобов'язаних

Вже з 18 травня набув чинності закон про посилення мобілізації, у якому нові функції та обов’язки покладаються на роботодавців на підприємствах. Чи означає це те, що на роботі тепер можуть вручити повістку?

Відповідь на це питання є у матеріалі "Телеграфу": "Повісток на роботі стане більше, а ТЦК зникнуть з вулиць? Що зміниться з 18 травня".

Що змінилося

До 18 травня керівники підприємств мали вести військовий облік і забезпечувати "своєчасне прибуття до ТЦК працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації" за статтею 21 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Як саме роботодавець має забезпечуватися "своєчасне прибуття" працівників у ТЦК, закон не пояснював. Тому у реальності це виглядало наступним чином:

"Якщо надходила вказівка з ТЦК про виклик працівників, які у нас стояли на військовому обліку, ми видавали внутрішній наказ за підписом директора і під підпис ознайомлювали з цим наказом працівників. Копію наказу відправляли в ТЦК. В принципі і все. Чесно кажучи, пішов хтось після наказу у військкомат чи ні, ми не відстежували, хоча, за великим рахунком, треба було відстежувати", – пояснює "Телеграфу" Андрій, працівник відділу кадрів однієї зі столичних страхових компаній.

За словами адвоката Поліни Марченко, це і є ті повістки, які отримували українці на робочих місцях від початку мобілізації.

"Така опція називалася "розпорядження про забезпечення явки". Це коли ТЦК на ті підприємства, які ведуть військовий облік і подають списки працівників, направляє розпорядження на керівника. Цим розпорядженням ТЦК зобов’язує оповістити працівників про те, що їм необхідно з’явитися у центр комплектування. З моменту ознайомлення працівника з таким наказом, це прирівнюється до повістки.

Тобто це те саме, що й повістка, і правові наслідки за неявку по такому розпорядженню такі ж, як і неявка за повісткою. В народі це називають врученням повістки через роботодавця, просто не в формі повістки, а в формі розпорядження", – пояснила Марченко в коментарі "Телеграфу".

Але щоб на підприємстві запустили такий механізм видачі повісток, треба було звернення військкомату, адже сповіщати призовників (тобто видавати повістки), могли тільки місцеві органи влади. Тільки після вимоги ТЦК у роботодавця з’являлась така функція. А якщо у військкоматі не просять, то на підприємстві нічого й не роблять. Не мають повноважень.

Та з 18 травня настали зміни. По-перше, обов’язок оповіщення з’явився у підприємств без звернення ТЦК. Тобто не військкомат спочатку просить, а потім підприємства видають повістки, а одразу видають, не чекаючи прохання ТЦК.

По-друге, законодавець уточнив, що таке це оповіщення. Окрім іншого, оповіщення це – "вручення (надсилання) повісток громадянам".

В "старій" редакції закону визначення терміну не було. Оповістити усно, письмово, видати повістку? Поки кадровики думали, до військкомату ніхто не йшов.

"Кадровики бігали за працівниками і намагались довести наказ до відома під розпис. Хтось відмовлявся, а хтось розписувався. Тому, хто відмовлявся, повідомлення відправляли на пошту і собі під цей наказ підшивали документи, що вони виконали все, що могли в плані оповіщення. Тобто робили те саме, що робив би ТЦК. А ТЦК вже вирішував, чи все виконав роботодавець у плані оповіщення", – пояснює "Телеграфу" юрист Дмитро Бузанов.

Тепер же все просто: оповіщення – це і є повістка і жодних інших сенсів.

Раніше "Телеграф" писав про все, що потрібно знати військовозобов'язаним про мобілізацію з 18 травня.