Браконьєрство під час війни: порушники завдають мільйонних збитків, але масово уникають покарання

Незаконне полювання та рибальство завжди було проблемною точкою для України. Проте війна не зупинила мисливців, а навпаки, створила сприятливе середовище для їхньої незаконної діяльності. "Телеграф" вирішив розібратись у масштабах проблеми, тому звернувся до правоохоронців по офіційну статистику.

Як відповіли у Державній екологічній інспекції України, з моменту початку повномасштабної війни з РФ її територіальні органи зафіксували понад 2300 випадків браконьєрства. Зокрема 2050 випадків порушень правил любительського і спортивного рибальства.

Браконьєри встигли незаконно добути понад 30 тисяч тварин, це переважно водні біоресурси — креветки, коропові види риб та хижаки, такі як судак. Серед найбільш вразливих наземних видів — косулі, зайці та дикі кабани.

Збитки від браконьєрської діяльності для природи України вже зараз оцінюють у мільйони гривень. Станом на кінець квітня 2024 року, лише за офіційно зафіксованими випадками, сума шкоди природі перевищила 14 мільйонів гривень. Проте зрозуміло, що реальні масштаби згубного впливу браконьєрів більші і матимуть наслідки у майбутньому.

Кількість диких тварин в Україні і так скоротилася через війну та руйнування середовищ існування. А незаконний масовий відстріл тварин та виловлювання риби цілком можуть призвести ще й до зникнення окремих популяцій.

Окремою проблемою залишається неефективність розслідування екологічних злочинів у воєнний час. Дані Офісу генерального прокурора свідчать про постійне зростання кількості зареєстрованих кримінальних проваджень за статтею 249 ККУ у 2022-2024 роках.

Водночас процент розкриття справ про браконьєрство залишається украй низьким. Так, за 2023 рік правоохоронні органи зареєстрували 874 такі справи, серед яких 259 просто закрили — не довели складу злочину або не встановили особу правопорушника. Однак є надія, що решту проваджень буде доведено до логічного кінця, а винуватці отримають належне покарання.