Відстрочку отримала ще одна категорія українців: стало відомо, наскільки швидко нею можна буде скористатися

У 2025 році до категорії українців, що отримали право на відстрочку від мобілізації, додались цивільні, що пережили російський полон. Закон, яким передбачені відповідні зміни, нарешті підписав президент. Але щоб він запрацював, уряду потрібно здійснити ще ряд кроків

"Телеграф" дізнався, яким чином колишні бранці Кремля зможуть реалізувати своє право не потрапити до війська.

Майже рік знадобився активістам, щоб добитися затвердження на законодавчому рівні для цивільних заручників рівних прав щодо мобілізації. Нагадаємо, що навесні цього року почав діяти оновлений закон про мобілізацію, в якому з'явилася, зокрема, норма про те, що військовослужбовці, звільнені з полону, можуть звільнитися зі служби й не бути мобілізованими. Натомість цивільні чоловіки, які там само побували в російських катівнях та повернулися в Україну, не отримали жодного пільгового становища щодо військового обов'язку. Проти такої дискримінації виступила низка громадських організацій, зокрема, "Цивільні в полоні". Її представники розгорнули адвокаційну кампанію в медіа, порушували питання на мирних акціях, й написали десятки листів депутатам різних рівнів. Тему важливості відстрочки для цивільних порушував й Володимир Фомічов – журналіст видання Liga.net, що перебував у полоні бойовиків т.зв. ДНР у 2016-2017 роках.

- Ця підстава для відстрочки – перебування в полоні – обґрунтовується тим, що людина отримала драматичний досвід, її катували, утримували в нелюдських умовах, знущалися і т.д., – пояснив в коментарі "Телеграфу" голова Об'єднання родичів політв'язнів Кремля Ігор Котелянець. – Через це після звільнення вона, по-перше, потребує відновлення як морального, так і фізичного. По-друге, військовослужбовці, які пережили полон, у разі повернення на службу, можуть перебувати постійно в стані загрози, побоюючись, що їх знову можуть взяти в полон, а це може впливати на їх дії. Тому ця норма цілком справедлива, але не зрозуміло, чому вона відразу не була поширена й на цивільних осіб. Адже наші цивільні, яких росіяни утримують в незаконному ув'язненні, переживають такий самий, а іноді й жахливіший досвід ніж військові. Російська Федерація не розділяє ці дві категорії, полонених "міксують" й тримають в одних й тих самих місцях й умовах, так само застосовують різні види катування тощо.

За словами Ігоря Котелянця, у відповідь на запити активістів було розроблено два законопроєкти, один з яких за №12104 в результаті був підтриманий у Верховній Раді ще 20 листопада. 304 народні депутати віддали свої голоси "за" пропозицію дати можливість колишнім полоненим українцям (цивільним) не бути призваними на службу. Долучитися до війська вони можуть виключно за власним бажанням. Спростив документ й надання відстрочки тим військовослужбовцям, в кого загинули або зникли безвісти близькі родичі. А підписав закон президент в останній день 2024 року.

- З ухваленням цього закону проблема з цивільними полоненими мала б вирішитися, бо ним вводять зміни до Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", – пояснив Ігор Котелянець. – Там зʼявляється новий пункт, відповідно до якого відстрочку тепер мають й "особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України". Але, варто розуміти, що сам закон прямої дії не має. Щоб ця норма виконувалася, мають ще бути внести зміни до підзаконних актів, зокрема до постанови №560 "Про затвердження порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на військовий період", якою керується ТЦК і де мова йде про порядок отримання відстрочки за підставами, передбаченими законом.

Тобто конкретна людина, яка вже підтвердила через міжвідомчу комісію, яка діє при Мінреінтеграції, факт незаконного позбавлення особистої свободи й отримала витяг про це, має ще дочекатися створення порядку подання заяви саме за цією підставою відстрочки. Скористатися цим порядком, подати заяву за процедурою, передбаченою цим порядком, і отримати вже за результатом відстрочку. Президент підписав цей закон 31 грудня 2024 року. Тобто порядок ще точно не встигли розробити. Думаю, що він зʼявиться протягом декількох місяців, – наголосив голова Об'єднання родичів політв'язнів Кремля.

При цьому Ігор Котелянець й інші правозахисники, наприклад Центру прав людини Zmina, говорять про те, що є питання до роботи згаданої Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Адже нерідко цивільні отримують відмову у підтвердженні факту перебування у незаконному ув’язненні. До того ж постраждалим людям доводиться самостійно збирати докази, документи, шукати свідків, робити запити до правоохоронних структур та державних органів.

- Є ще дуже важливий аспект у цьому питанні. Адже крім цивільних, що повертаються внаслідок обмінів, й не мають проблем з доведенням факту позбавлення особистої свободи, є значна кількість людей, які звільнилися самостійно, – наголошує Ігор Котелянець. – І вони, як окрема підкатегорія, що потребує особливого підходу, не враховані в Законі України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" та підзаконних актів, на які спирається у роботі міжвідомча комісія. Чому? Бо цей документ ухвалювався до початку повномасштабного вторгнення, коли не були настільки масовими ув'язнення цивільних та їх звільнення поза обмінами.

І такі випадки, коли цивільних викрадають/затримують, десь утримують, а потім відпускають, дуже складні. Адже люди, опинившись на волі, дезорієнтовані, вони намагаються якнайшвидше потрапити на підконтрольну Україні території й залишити позаду весь цей жах. Звісно, що коли йдеться про порятунок, мало хто думає про збір даних, що можуть потім допомогти довести факти ув'язнення. Декому "щастить", що про його випадок пишуть російські пропагандисти, й це може згодом слугувати як доказ. Але у більшості випадків людина виїхала і їй кажуть: "А от тепер доведіть, будь ласка, що ви оці декілька місяців, які були відсутні, не в Криму відпочивали на узбережжі, а були в незаконному ув'язненні", – говорить про можливий розвиток подій співрозмовник.

Ігор Котелянець також додає, що на відміну від військовополонених, яких повертають через обміни, цивільні опиняються сам на сам зі своїми проблемами. Адже для них не передбачена державна допомога, медичний чи психологічний супровід. Для усунення дискримінації Об'єднання родичів політв’язнів Кремля за підтримки "Міжнародного фонду "Відродження" провело дослідження проблемних питань та підготувало низку рекомендацій, які б дозволили, на думку організації, зрівняти в правах всіх цивільних, що побували бранцями росіян. Серед них, зокрема, необхідність розширення сфери дії закону"Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" на всіх цивільних громадян України, які незаконно позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. А також запровадження на рівні Мінреінтеграції "гарячої лінії", де цивільні могли б отримати предметні поради, щодо першочергових дій; розробка нової форми заяви, що подається на розгляд міжвідомчої комісії та інструкції щодо її заповнення; встановлення точних і розумних строків розгляду заяв (на сьогодні це триває від кількох місяців до року) тощо.

- Ми б ще хотіли цим документом, який містить практичні рекомендації, спонукати комісію ставати більш проактивною, дієвою, самостійною, – резюмує Ігор Котелянець. – На сьогодні вона становить собою колегіальний орган, до якого надходять певні документи, на основі яких ухвалюється рішення щодо встановлення факту незаконного позбавлення особистої свободи. При цьому у разі відмови, а їх рівень дуже високий – не менше 30% за даними Офісу Омбудсмена, жодних пояснень людині не надається. Тому ми й наполягаємо на тому, що комісія має спочатку подивитися, а які дії вона може вчинити без залучення людини, якщо поданих нею даних недостатньо. Наприклад, звернутися із запитами до прикордонної служби, що перевірити її пересування, або Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на предмет свідчень інших звільнених тощо. Також ми говоримо про те, що відповіді комісія заявникам має надавати мотивовані та інформувати, які додаткові документи чи відомості потрібно надати, щоб отримати позитивне рішення.

Серед змін, які б полегшили процес доведення перебування в незаконному ув'язненні для цивільних, Ігор Котелянець також назвав реалізацію права на виступ заявників або їхніх представників на комісії. Адже на сьогодні воно ігнорується, й орган працює в закритому режимі. За словами голови Об'єднання родичів політв’язнів Кремля, також важливим є запуск механізмів, який би дозволив цивільним, що перебували в незаконному ув'язненні, користуватися комплексом медичної допомоги та проходити реабілітацію.

Як повідомляв "Телеграф", в жовтні цього року ПАРЄ ухвалили резолюцію "Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України". В документі вперше є окрема згадка про 30 журналістів, яких утримують росіяни, серед них і наша колишня колега Ірина Левченко.