Найгучніший сексуальний скандал часів Русі: чому постриглася в черниці Євпраксія Всеволодівна

Сексуальні скандали стали потужним інструментом у сучасній політиці. Про них говорять відкрито та відверто. У світі, де немає таємниць від журналістів і блогерів, секс став приманкою для політиків і зірок шоу-бізнесу.

Однак, чи є це явище суто сучасним? Виявляється, подібний політичний скандал відбувся майже тисячу років тому. У ролі "непристойника" виступив імператор Священної Римської імперії Генріх IV, а роль жертви харасменту зіграла… руська княжна, онука Ярослава Мудрого, Євпраксія Всеволодівна.

Київська княжна на імператорському троні

Євпраксія Всеволодівна, відома також як Адельгейда, стала імператрицею Священної Римської імперії, вийшовши заміж за Генріха IV. Цей шлюб був не лише романтичною історією, а й потужним політичним інструментом. Імператор прагнув заручитися підтримкою Київської Русі у своїй боротьбі з Папою Римським за владу.

Варто згадати, що в ті часи церква відігравала значну роль у політичному житті, конкуруючи з феодалами за вплив на суспільство. Генріх IV став ініціатором відкритого конфлікту з Папою Римським, що отримав назву "боротьба за інвеституру". У цій боротьбі Київська Русь могла стати цінним союзником, саме тому шлюб з Євпраксією був настільки важливим для імператора.

Брудні таємниці імператорського двору

Проте, політичні розрахунки Генріха не виправдалися. Київська Русь не втрутилася у конфлікт між імператором і Папою Римським. Тоді імператор почав відіграватися на своїй дружині.

Через п'ять років імператриця втекла з-під опіки свого чоловіка до Тоскани. Там вона публічно звинуватила Генріха в жахливих злочинах, які складно уявити в межах середньовічної моралі. За словами Євпраксії, Генріх примушував її до злягання з іншими чоловіками та особисто підбурював їх до цього.

Ці звинувачення прозвучали на церковному соборі у П'яченці в присутності тисяч делегатів від церкви та мирян. Скандал був величезним. Думки розділилися: одні засуджували Генріха, інші звинувачували Євпраксію.

Історичні оцінки

Німецькі дослідники середньовіччя називають Євпраксію зрадницею, аморальною та безсоромною жінкою, яка висунула проти Генріха наймерзенніші звинувачення. Однак, існує інша думка, яка підкреслює, що Євпраксія, попри всі страждання, знайшла в собі сміливість публічно сповідатися у пережитому. Ба більше, 1106 року, після смерті Генріха, постриглася в черниці Андріївського жіночого монастиря.

Історія зберегла свідчення про вдачу та поведінку Генріха IV. Ще в молодості він мав численних наложниць і не відмовлявся від випадкових зв'язків. Його звинувачували у провокуванні зрад та приналежності до секти, яка проводила чорні меси з оргіями.

Не можна беззастережно довіряти жодній зі сторін у цьому конфлікті. Проте, навіть син Генріха IV від першого шлюбу, Конрад, який воював за інтереси батька, згодом перейшов на бік Папи Римського.

Історія Євпраксії Всеволодівни – це не лише трагічна доля київської княжни на чужині, а й приклад того, як сексуальні скандали використовувалися як зброя у політичній боротьбі ще тисячу років тому. Ця історія нагадує нам про те, що політика завжди була грою, в якій використовуються всі доступні засоби, навіть найбрудніші.

Раніше "Телеграф" розповідав, про що насправді розповідають еротичні графіті XII століття. Ці малюнки відображають не лише естетичні смаки того часу, але й певні соціальні норми, які могли бути присутніми в суспільстві.