Не дав Росії захопити острів Тузла у Криму: де похований експремʼєр-міністр України Євген Марчук

Євген Марчук — український політик, який був прем'єр міністром у 1995-1996 роках. Також він працював народним депутатом у Верховній Раді протягом 2 скликань. Державного діяча не стало у 2021 році через серцево-легеневу недостатність, спричинену коронавірусом.

Якою була діяльність політика, чим він запам'ятався і чому помер — розповість "Телеграф".

Кар'єра Євгена Марчука

Майбутній політик народився на Кіровоградщині у 1941 році. Він навчався на педагога, але не працював за фахом. У 1963 році Марчук став співробітником Комітету державної безпеки УРСР. Був заступником керівника 5-го управління КДБ СРСР.

Упродовж 4 років Марчук керував комісією з реабілітації жертв політичних репресій. Деякі дисиденти розповідали, що Євген врятував їх від заслання. У 1991 році чоловік став першим заступником керівника КДБ СРСР. Згодом Марчука обрали першим Головою Служби безпеки України.

Євген працював віцепрем'єром в різних урядах. У 1995 році Марчука призначили прем'єр-міністром, але пробув на посаді всього рік. Були чутки, що Кучма звільнив Євгена, оскільки він був зосереджений на своєму політичному іміджі.

У 1998 році політик балотувався у парламент другим номером від партії СДПУ(о). У ті часи політичною силою керував Віктор Медведчук. Марчук певний час керував фракцією СДПУ(о) у Верховній Раді. Утім, згодом чоловік заснував власну політичну силу під назвою Соціал-демократичний союз.

У 1999 році політик висував свою кандидатуру в президенти. Він боровся за перемогу на виборах з Леонідом Кучмою, але програв йому. Пізніше в інтерв'ю Євген зазначав, що шкодує про те, що не став президентом. Він сказав, що не допустив би окупації Криму, адже Росія проявляла свої імперські амбіції ще в 2000-х. Певний час чоловік працював секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

Упродовж 2003-2004 років Марчук був міністром оборони України. У цей період між Україною та Росією відбувалась боротьба навколо коси Тузла. Як розповідав міністр, тоді великими зусиллями вдалося не допустити "гарячого розвитку цієї авантюри". Невдовзі Кучма звільнив Марчука через поганий стан зі збереженням боєприпасів.

У 2008 році Марчук став позаштатним радником президента Віктора Ющенка. У 2014 році чоловік керував Міжнародним секретаріатом з безпеки та цивільної співпраці між Україною та НАТО. Через рік Євген представляв Україну у підгрупі з питань безпеки Контактної групи у Мінську щодо ОРДЛО. Певний час Євген очолював українську групу на переговорах з Росією.

Смерть і могила Євгена Марчука

У 2021 році політик захворів на коронавірус. Це спричинило гостру серцево-легеневу недостатність, тож у серпні Євген помер. Марчука поховали на центральній алеї Байкового кладовища.

Марчук перебував у шлюбі з головною редакторкою щоденної газети "День" Ларисою Івшиною. Від першого шлюбу має двоє синів — Тараса та Вадима.

Політику встановили сірий гранітний пам'ятник у вигляді широкого хреста. По середині меморіалу можна побачити бронзовий барельєф Марчука. Біля пам'ятника розмістили гранітну скульптуру ангела з довгими крилами, який навколішках тримає підсвічник. Також на могилу періодично приносять живі квіти.

Раніше "Телеграф" розповідав про могилу колишнього російського депутата Держдуми Дениса Вороненкова. Він втік до України через переслідування ФСБ.