Гопак могли знати ще древні анти: про це розповіли фігурки зі скарбу VI-VII століть

У 1907 році на березі річки Рось у селі Мартинівка Черкаської області було виявлено один із найвідоміших слов'янських скарбів — Мартинівський скарб. Ця знахідка складається зі 116 срібних виробів і датується VI—VII століттями.

Скарб вважають артефактом пеньківської культури, пов'язаної з ранньослов'янським племенем антів. Його відкриття стало важливим етапом у вивченні історії слов'янських племен і їхнього внеску у формування європейської культури.

Історія відкриття

Скарб випадково виявили селяни під час земляних робіт на території маєтку Надії Федорівни Муравйової-Апостол. Спочатку знахідку приховували, але згодом за наказом княгині сюди приїхали науковці, яким вдалося зібрати більшість предметів. Однак близько 40% скарбу було втрачено. Урочище, де знайшли скарб, отримало назву Злодіївщина через численні спроби чорних археологів знайти там цінності.

Склад скарбу

Мартинівський скарб містить чималу кількість різних предметів: фігурки людей та тварин, браслети, поясні бляшки, скроневі підвіски, налобні вінчики та сережки. Особливу увагу привертають чотири срібні фігурки чоловіків у позі танцю гопак, з позолоченими головами та деталями одягу. Ці фігурки виконані у високому рельєфі та мають незвичайну, майже прямокутну форму голови з квадратним шоломом.

Культурне значення

Скарб містить предмети візантійського походження, зокрема чашу та ложку з клеймами майстрів із Константинополя. Це свідчить про торгівельні та культурні зв'язки антів з Візантією. Деякі дослідники припускають, що скарб міг належати антському дружиннику, який здобув ці речі під час військових походів на Балкани.

Сучасність

Сьогодні частина Мартинівського скарбу зберігається в Національному музеї історії України та його філіалі — Музеї історичних коштовностей України (89 артефактів), а інша частина — у Британському музеї в Лондоні (27 знахідок). Ця знахідка не лише є цінним історичним артефактом, але й надихнула багатьох митців, зокрема Пабло Пікассо та Марію Приймаченко.

Мартинівський скарб — це не лише свідчення ранньої слов'янської культури, а й символ багатої історії України та її зв'язків з іншими цивілізаціями. Його відкриття стало важливим етапом у вивченні історії слов'янських племен і їхнього внеску у формування європейської культури.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Гостиний двір на Подолі міг існувати ще за часів Русі. Археологи знайшли нові докази цього.