Залишила 2000 пам'яток та існувала паралельно з єгипетською: чого ми не знали про трипільську культуру

Ця унікальна культура не лише відіграла значну роль у розвитку людства. Вона залишила після себе численні археологічні пам'ятки, які продовжують цікавити вчених і широку громадськість.

Також відома як культура Кукутень в Європі, ця цивілізація залишається однією з наймасштабніших і найстаріших з тих, які коли-небудь існували на території України. Трипільська культура — одна з найдавніших і наймасштабніших цивілізацій на території України, що охоплювала понад 300 тисяч квадратних кілометрів і залишила по собі понад 2000 археологічних пам'яток.

Історія відкриття

Перші знахідки трипільських артефактів датуються ще серединою XV століття, коли місцеві жителі виявили кераміку в печері Вертеба на території сучасної Тернопільської області. Однак систематичні дослідження почалися лише наприкінці XIX століття. Антон Шнайдер, випускник Львівської гімназії, вперше виявив трипільські поселення біля Борщова ще за 20 років до того, як археолог Вікентій Хвойка провів розкопки біля села Трипілля під Києвом у 1890-х роках. Саме Хвойка дав назву цій культурі, хоча перші розкопки він провів не в Трипіллі, а в інших місцях Києва.

Масштаби та розповсюдження

Трипільська культура займає величезну територію понад 300 тисяч квадратних кілометрів, від Дніпра до Сірету та приток Дунаю і вздовж Дністра аж до Карпат. На сьогодні в Україні виявлено понад 2000 пам'яток цієї культури, що робить її найбільшою серед усіх археологічних культур регіону. Найбільші поселення, такі як Тальянки, займають площу понад 450 гектарів, що еквівалентно розміру 65 замків Любарта у Луцьку.

Характеристика культури

Трипільська культура характеризується мальованою керамікою, що стала одним із її визначальних ознак. Ця культура була землеробською, основними культурами були полба (давня пшениця), ячмінь, горох та вика (сочевична бобова рослина). Для обробки землі використовувалися ручні мотики, а для збору врожаю — серпи з оленячого рогу. Тваринництво також відігравало важливу роль, трипільці тримали биків, овець, свиней та коней.

Наукове значення

Трипільська культура зародилася в кам'яну добу, перейшла до мідної та закінчила свій розвиток на початку бронзової доби. Паралельно з розвитком цієї культури в Єгипті виникла держава, а в Месопотамії — шумерська цивілізація. Дослідження цієї культури продовжують надавати цінну інформацію про розвиток людства та процеси цивілізації.

Сучасні дослідження

Сучасні дослідження трипільської культури активно використовують новітні технології, такі як аерофотографування та магнітометрія, що дозволяють виявляти підземні структури без розкопок. Ці методи значно розширили наше розуміння масштабів і планування трипільських поселень.

Трипільська культура залишається одним із найцікавіших археологічних відкриттів в Україні, продовжуючи приваблювати увагу вчених та широкої громадськості своїми унікальними знахідками та масштабністю.

Раніше "Телеграф" розповідав, чи пекли хліб трипільці. Адже основним знаряддям для обробки зерна були зернотерки — примітивні кам'яні пристосування, за допомогою яких люди подрібнювали зерно.