На чиєму боці Китай? Що відомо про позицію КНР щодо війни в Україні

Реакція Китаю на взяття у полон Збройними Силами України китайських військовослужбовців не забарилась. Країна рішуче відхрестилась від будь-якої причетності до можливої відправки своїх військ "на допомогу" росіянам. Адже така "залученість" у війну суперечить стриманій позиції КНР та політиці невтручання.

У цьому матеріалі "Телеграф" розповідає про позицію КНР щодо війни в Україні, а також її вплив на дипломатичні та економічні відносини.

Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році та війна у 2014 році стали кризовими моментами у відносинах України та Китаю. Адже Піднебесна відкрито не підтримувала та не засуджувала жодну зі сторін, дотримуючись політики невтручання. Навіть війну в Україні вони називають або "конфліктом", або "кризою".

До прикладу, у грудні 2024 року під час відеозустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним лідер КНР Сі Цзіньпін зазначив:​ "Китай продовжить дотримуватися об'єктивної та неупередженої позиції, працювати над створенням синергії в міжнародній спільноті та відігравати конструктивну роль у мирному вирішенні української кризи." ​

Китай здебільшого акцентує на важливості досягнення миру дипломатичним шляхом і навіть не підтримує ідею мирної угоди щодо України, яка буде визначатися лише між США та Росією.

Але політика невтручання може сколихнутись у майбутньому, адже ЗМІ зауважують, що КНР розглядає можливість долучитися до міжнародної миротворчої місії на території нашої країни. Як пише WELT, китайські дипломати в Брюсселі провели консультації з ЄС, з’ясовуючи, наскільки такий крок є прийнятним для європейських партнерів. Метою ж участі Китаю може бути вплив на позицію Росії щодо введення миротворчих сил.

Але поки Китай тяжіє до настання миру в Україні, незмінним залишається, те що Пекін є чи ненайбільшим постачальником комплектуючих до дронів, які використовує як Україна, так і Росія. За словами секретаря Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки полковник СБУ Романа Костенка, "ключі від дронової війни" у Пекіна. І на цьому Китай заробляє чималі гроші.

До того ж Китай продовжує активно розвивати відносини з Росією особливо після введення санкцій проти останньої. РФ отримує від Китаю чимало сировини та комплектуючих, які потім використовує на оборонних підприємствах. Ба більше, Пекін постачає Москві хімічні речовини, які використовують зокрема й для виробництва ядерної зброї. Але публічно Китай закликає Росію утриматися від ядерних ударів по Україні.

Коли сформувались відносини України та Китаю і як на них вплинула війна

Дипломатичні відносини нашої держави та КНР розпочались 4 січня 1992 року — після того, як Китай визнав незалежність України 27 грудня 1991. Згодом у березні 1993 року Україна відкрила у Пекіні посольство, а у серпні 2001 року — Генеральне консульство в Шанхаї.

Китайське ж посольство в Україні було відкрито в 1992 у Києві, у 2006 — Генеральне консульство КНР в Одесі.

Надалі ж відносини двох країн розвивались та поглиблювались аж до 2014 року, коли після початку війни, настав перший кризовий момент у них. Адже Китай обрав стриману позицію, щоб зберегти відносини зі всіма сторонами для розвитку власної зовнішньополітичної стратегії.

​Розвиток відносин між Україною та Китаєм після 2014 року продовжувався, зокрема в економічній сфері. До 2018 року Україна стала найбільшим експортером кукурудзи до Китаю, а також постачала сучасні реактивні двигуни для китайських військових літаків.

Та вже з 2022 року відносини України та Китаю довгий час зводились лише до дипломатичних контактів. Зокрема, у липні 2024 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Китай з метою обговорення конфлікту з Росією та закликав Китай посприяти мирному врегулюванню війни.

Але вже цьогоріч, 7 березня 2025 року, стало відомо, що Україна підписала з Китаєм угоду, яка відкриває можливості для розширення експорту українських аграрних продуктів. Зокрема, тепер українські виробники зможуть постачати до КНР горох та рибу й морепродукти, виловлені в природних водоймах.

Раніше "Телеграф" писав, Росія та Китай планують провести спільний саміт у травні 2025 року.