Відстрочка від мобілізації через релігійні переконання: що говорить закон і як це працює на практиці

Тема відстрочки через релігійні переконання стала однією з найчутливіших і водночас найбільш суперечливих. Чимало українців, мотивованих глибокою вірою та переконанням у неприйнятності насильства, прагнуть реалізувати своє конституційне право — не брати участі у збройному конфлікті.

Детальніше про це розповів фахівець юридичної компанії "OLSON". Як пояснює юрист, основу для відстрочки формує стаття 35 Конституції України, яка передбачає право на свободу совісті та релігії.

Якщо військова служба суперечить релігійним переконанням, громадянин має право замість цього пройти альтернативну невійськову службу. Цю норму деталізує Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Кому це може підійти

За словами юриста, альтернативна служба передбачена для членів релігійних організацій, чиї вірування забороняють носіння зброї чи участь у бойових діях. До таких конфесій в Україні зазвичай відносять:

• свідків Єгови,
• адвентистів сьомого дня,
• баптистів,
• п’ятидесятників,
• та інші протестантські громади, що сповідують пацифізм.

Однак важливо врахувати: закон дозволяє пройти таку службу лише у разі проходження строкової служби, тобто вона не застосовується напряму до мобілізованих у період дії воєнного стану.

"Але ключовий момент полягає у тому, що цей закон стосується лише строкової служби, а не служби під час мобілізації. Мобілізація — зовсім інша процедура. Вона регулюється, зокрема, законами про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та постановою під номером 560. У переліках відстрочки від проходження військової служби під час мобілізації пункту про релігійні переконання немає", — зазначив юрист.

Судова практика

За словами юриста, нині єдиною можливою юридичною підставою для звільнення від мобілізації через релігійні переконання залишається пункт "Інші підстави" зі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", проте ця норма є нечіткою й стала причиною численних судових спорів.

Верховний суд у своїх рішеннях визнає право на свободу віросповідання, проте наголошує, що воно не є абсолютним і може бути обмеженим в умовах війни для захисту держави та громадян. При цьому, навіть якщо громадянин посилається на глибокі релігійні переконання, йому необхідно довести їх щирість, сталість та несумісність зі службою — самих слів недостатньо.

Верховний суд визнає, що релігійні переконання не обов’язково мають бути пов’язані з членством у релігійній організації, проте без об’єктивних доказів переконань (наприклад, тривала релігійна практика, участь у громаді тощо) шансів на звільнення практично немає.

Попри рекомендації Венеціанської комісії переглянути національне законодавство, в Україні наразі відсутній дієвий механізм реалізації права на відмову від мобілізації з мотивів совісті. Тому, як підсумовує юрист, отримати відстрочку на цій підставі сьогодні майже нереально.

Раніше "Телеграф" писав, що на Полтавщині судили чоловіка, який відмовився від мобілізації через релігійні переконання. Що вирішив суд?