"Шахеди" самі обирають ціль. Як боротися з модернізованими дронами Росії

Регулярна модернізація Росією дронів та оснащення їх штучним інтелектом чи камерами навряд чи кардинально змінить хід війни, однак може вплинути на нього, особливо, якщо Україна не зробить відповідні висновки. Проте наразі не фіксується масового запуску таких дронів, їх радше випробовують.

Про це розповів авіаексперт Анатолій Храпчинський в інтерв'ю NV. На його думку, масовані нальоти "шахедів" свідчать про те, що виробництво дронів в Росії стало доступнішим і швидшим.

"Камера й ШІ-модуль, скоріш за все, дозволяють дрону автономно розпізнавати ціль на фінальному етапі польоту, або також використовувати візуальну навігацію, а радіомодем забезпечує управління в радіусі до 150 км без потреби в ретрансляторах. Але є потреба у ретельному вивченні знайдених елементів, щоб робити точні висновки та зрозуміти як далеко просунулися інженери", — каже Храпчинський.

Він впевнений, що наразі Росія використовує такі дрони для випробувальних польотів, адже масованого запуску не фіксувалась. Однак їх спроба інтегрувати GSM-модем свідчить про зацікавленість РФ у створенні мережевого керування, зокрема для групових пусків. Якщо ж говорити про використання модуля NVIDIA Jetson, то там реалізована система комп’ютерного зору. Вона дозволяє БПЛА зіставляти зображення з камери із заздалегідь завантаженими знімками місцевості, обходячи перешкоди.

Така модернізація дронів стає викликом для українських систем ППО та РЕБ, який слід враховувати при формуванні нових рішень протидії. Водночас масове виробництво Росією дронів з камерами та ШІ можливе.

"Технології дешевшають, а сам дрон вже став основним бойовим "расходником" для Росії. Відомо про наміри розгорнути повноцінне збирання "шахедів" у КНДР, що забезпечило б обхід санкцій і зменшення логістичних ризиків", — додає експерт.

За його словами, поява нових "шахедів", з радіокеруванням, відеоканалом і елементами ШІ посилює навантаження на систему протиповітряної оборони. Тому Україна має адаптуватись і змінювати свою стратегію: впроваджувати інтегровані РЕБ-модулі, нарощувати пасивні сенсорні мережі, робити з мобільного зв'язку один з ешелонів протидії, розвивати засоби автоматичного виявлення й ураження

"Ці дрони вже не просто летять за заздалегідь визначеним маршрутом, вони можуть коригуватися в польоті, змінювати напрям, а у фінальній фазі — самостійно обирати ціль. Це створює виклик навіть для найкращих ППО, бо кількість і варіативність атак зростає", — каже Храпчинський.

Він наголошує, що поява нових "шахедів" навряд чи кардинально змінить хід війни, але вона вплине на нього, особливо якщо Україна не зробить правильні висновки.

"Протидія цим дронам є. Вона складна, але не недосяжна. Якщо ми підготуємося стратегічно, побудуємо багаторівневу систему захисту, яка об'єднуватиме ППО, РЕБ, пасивну радіолокацію, оптику, акустику й штучний інтелект, перевага залишиться за нами. Але часу на розкачку більше немає", — наголошує експерт.

На думку Храпчинського, росіяни наразі працюють над збільшенням швидкості та висоти польоту дронів. Вони намагаються не тільки зробити їх більш точними, а й максимально недоступними для збиття.

Раніше "Телеграф" розповідав, як Україна збиває "шахеди", які засоби найефективніші і скільки їх у нас.