На волосині від катастрофи: 6 ключових моментів, коли Україна ледь врятувала свою незалежність

Здається, історія України — це постійне балансування між катастрофою й новим шансом. Починаючи з 90-х, держава неодноразово опинялася перед надзвичайно складними викликами.

В цьому матеріалі "Телеграф" розповість про ті кілька історичних "майже", коли ризик втрати державності та суверенітету був особливо гострим.

Крим у 90-х: перший сигнал тривоги

Після проголошення незалежності 1991 року в Україні було чимало викликів, але один із найнебезпечніших спалахнув у Криму. У 1992-1994 роках півострів буквально хитався на межі відколу.

Проросійські настрої, місцеві еліти, які загравали з Москвою, — все це вилилося у спробу проголосити "суверенний Крим". 1994-го ситуація стала ще гарячішою: проросійський Юрій Мєшков стає "президентом Криму", а з Москви чулося мовчазне, але дуже показове схвалення.

Тоді Україна опинилася на краю ще одного потенційного конфлікту. Йшлося не просто про політичну кризу, а про реальну загрозу втрати частини території ще на старті незалежності.

Що врятувало? По-перше, Київ не втратив контроль над ситуацією — президент Кравчук запустив переговори, а згодом Конституція 1996 року остаточно закріпила Крим як автономію у складі унітарної України.

По-друге, допомогло економічне "охолодження": фінансування півострова скоротили, що вдарило по амбіціях сепаратистів. І, звісно, підтримка Заходу — 1994 року Крим було зафіксовано у Будапештському меморандумі як частину України.

Дамба стала тригером

Восени 2003 року Україна знову відчула, що кордон — поряд. Росія розпочала будівництво дамби з Тамані у напрямку до маленького, але стратегічно важливого острова Тузла в Керченській протоці.

У Києві це сприйняли однозначно: як спробу повзучої анексії. Точка напруги виникла блискавично. Українське керівництво не вагалося: тодішній президент Леонід Кучма відклав візит за кордон та особисто прибув на місце.

Туди ж терміново перекинули прикордонників та інженерні підрозділи. У повітрі була загроза прямого військового зіткнення з Росією. Але війни вдалося уникнути. І не лише завдяки рішучості Києва.

Україна звернула увагу світу на конфлікт. Москва, опинившись під дипломатичним тиском, зупинила будівництво греблі. Вже у грудні того ж року було підписано угоду про спільне використання Керченської протоки.

Помаранчевий Майдан став холодним душем для Кремля

Помаранчева революція 2004 року розпочалася після того, як ЦВК оголосила Віктора Януковича переможцем президентських виборів із невеликою перевагою. Чимало українців не повірили результатам — особливо на тлі відкритої підтримки Януковича з боку Росії. У Києві спалахнули масові протести, які пізніше переросли у масштабну політичну кризу.

На тлі цієї кризи в Україні почали поширюватися чутки про можливу силову реакцію Росії. Ці побоювання підживлювалися частими візитами Володимира Путіна (він приїжджав до України 7 разів за 2004 рік) та участю російських політтехнологів у штабі Януковича. Вже після подій Леонід Кучма розповідав, що Путін нібито пропонував застосувати чинність проти протестувальників, але він відмовився. Прямих доказів таких планів був, але атмосфера напруженості відчувалася явно.

Путін першим привітав Януковича з перемогою, попри протести та звинувачення у фальсифікаціях. Це стало сигналом підтримки проросійського кандидата та викликало різку реакцію з боку опозиції та західних країн. Однак після рішення Верховного суду про повторне голосування, де Ющенко виграв із розривом майже 8%, позиція Росії вже виглядала вразливою. Попри це Москва продовжувала стояти за Януковичем.

Революція стала шоком Кремля. Україна, яку там вважали за близького союзника, раптом впевнено пішла на зближення із Заходом. Майдан показав: країна готова сама визначати свій шлях, попри тиск.

Холодна зима, яка розігріла націю

У листопаді 2013 року здавалося, що Україна вже майже дісталася дверей Європи. Але несподівано все стало на паузу. Президент Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. І цим запалив іскру.

Київ вийшов на Майдан. А згодом і вся країна. Люди вийшли не лише за Європу, а й проти корупції, свавілля, брехні. Протести переросли у справжнє протистояння із силовиками.

У січні та лютому 2014 року центр Києва перетворився на барикадне місто. Під кулями, газом та палицями народилася нова громадянська солідарність. Україна стояла на краю. Існували ризики громадянської війни, втрати державності, розколу. Президент втік. Росія анексувала Крим.

РФ почала відгризати українські регіони

Після анексії Криму Росія почала підтримувати сепаратистів на сході України. У Донецькій та Луганській областях швидко розгорнувся збройний конфлікт – під прикриттям "місцевого опору" діяли добре озброєні загони за підтримки РФ.

Україна опинилася на межі втрати контролю за цілим регіоном, а ризик відкритого зіткнення з Росією був цілком реальним. Щоб зупинити просування бойовиків, держава мобілізувала армію, створила добровольчі батальйони та провела низку важких боїв — зокрема під Іловайськом та Дебальцевим.

Паралельно велися переговори — у Мінську було досягнуто домовленостей про припинення вогню, хоча вони й порушувалися. Україна отримала допомогу від США та ЄС як у вигляді грошей, так і в озброєнні, а також політичну підтримку. Одночасно розпочалися реформи в армії та державних інститутах. У результаті конфлікт вдалося стримати. Частину територій було втрачено, але країна зберегла контроль над більшістю східних областей. Про Донбас залишився гарячою точкою.

Найбільше випробування сучасної України… поки що

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Армія зайшла з кількох напрямків, почалися масовані обстріли, бої біля Києва, Харкова та інших великих міст. Частину територій окупували, мільйони людей залишили свої будинки.

Загроза була максимальною — фактично йшлося про виживання країни. Проте українським військовим вдалося стримати наступ, а згодом перейти у контратаку. Захід активно підтримував Україну — постачанням зброї, фінансами, санкціями проти Росії.

На початку 2025 року після зміни влади в США військова підтримка з боку Вашингтона тимчасово припинилася, що викликало напругу. Однак після переговорів допомогу вдалося поновити. Влітку 2025-го у Білому домі пройшла зустріч лідерів США, України та європейських країн — там обговорювали, зокрема, й майбутні гарантії безпеки для України.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що до Дня Незалежності НБУ випустить оновлені банкноти номіналом 20 гривень із патріотичним гаслом "Слава Україні! Героям слава!". Нові купюри стануть ще однією символічною віхою в історії української валюти.