Був одним з найбільших у Східній Європі. Що знищило легендарний речовий ринок на заході України (фото, відео)

Закриті кіоски, написи "продаю" та "здаю в оренду" на воротах, порожні торгові ряди — так виглядає сьогодні один з найбільших ринків Східної Європи. Хмельницький речовий ринок, який колись приваблював покупців з усієї України та сусідніх країн, переживає найскладніший період за свою 37-річну історію.

"Телеграф" розповідає, як війна та зміни в торгівлі практично вбили легендарний базар, куди раніше перед початком навчального року не поїхати вважалося ледь не гріхом.

"Тучі", які годували пів України: як народжувалася торгова легенда, що приваблювала мільйони покупців

Ще кілька років тому в серпні на Хмельницькому речовому ринку не було де яблуку впасти. Батьки з дітьми, студенти, просто охочі дешево одягнутися — усі їхали на легендарний базар. Тут можна було знайти все: від модного одягу до техніки, від косметики до продуктів. І все це за цінами, які були значно нижчими за магазинні.

"Щороку десь в середині серпня я з мамою сідала на маршрутку і рано-ранесенько приїжджала до Хмельницького. Перед самим першим вересня їхати на "тучі" (так називали Хмельницький речовий ринок — Авт.) було величезною помилкою, адже на базарі була страшенна штовханина. Досі пам'ятаю ті припорошені пилом чорні туфельки, які мені купили до школи", — розповідає "Телеграфу" тернополянка Галина Матвіїв.

Серпневі "паломництва" за шкільним одягом та приладдям: коли поїздка на Хмельницький ринок була обов'язковим ритуалом для батьків

"Були часи. Часом віддавали на тому базарі все зароблене за літо, бо і дітей треба вдягнути, і собі шось "на вихід" підкупити, на свята. Їздили туди раз у рік і страшно заздрили жителям Хмельницького, які могли собі коли захотіли прийти на ринок і купити все необхідне за низькими цінами", — ділиться спогадами Софія Миколаєвич.

"Завдяки цьому ринку я одягала свою доньку в найкращі одежинки. Початок 90-х, пусті і голі державні магазини, тому речовий дуже виручав. І до школи зібрати дитину, і подарунок купити…і ціни доступні. А скільки робочих місць надано! І не важливо, що на картонці мірялось, зате привітно ставились до покупців! А зараз: зайдеш в магазин, тебе зміряють зневажливо, оцінять і навіть не рухнеться з місця, щоб порадити щось….Я за ринок, жваву торгівлю та привітних продавців- щебетушок!", — ділиться спогадами Андріана.

"Був 1997 чи 1998 рік, коли долар був ще по 2 гривні. Ми їздили у Хмельницький на змагання з плавання. Нам спонсори платили по 10 гривень, то вважалося дуже багато як для мене, 12-річного "пацана". Ох, пам'ятаю, затарився тоді. Купив собі новенького футбольного м'яча, щось 40 касет до магнітофона. Особливо "щасливими" були мої батьки, які були педагогами, і їм тоді затримували зарплату, і ті гроші, напевно, дуже б знадобились", — згадує наш читач Володимир.

Цілодобова торгова машина: як працював ринок, де вночі торгували гуртом, а вдень — вроздріб

Речовий ринок у Хмельницькому займає 20 гектарів та об'єднує понад 25 базарчиків. Серед найвідоміших:

• "Золота алея";
• "Новий ринок";
• "Старий базар";
• "Поділля-1";
• "Поділля-2";
• "Бартер";
• "Ізида".
• Кожен мав свою спеціалізацію, свою аудиторію покупців. Відкривався базар рано-ранесенько, влітку по четвертій, коли гуртові продавці привозили товар фурами.

Заснований у 1987 році ринок швидко став одним з найбільших у Східній Європі. Його вдале розташування — на перехресті важливих транспортних шляхів — перетворило звичайний базар на торговий центр міжнародного масштабу. Сюди приїжджали покупці з Білорусі, Молдови, Придністров'я. З українських міст навіть організовували спеціальні автобусні тури.

Ось яким був Хмельницький ринок у 2001-му:

"А після "закупів" обов'язково треба було з'їсти хотдога, якого в звичайні дні ніхто тобі, б звісно, не купив. А це була така собі винагорода за численні примірки на картонці", — згадує читач "Телеграфу" Олексій, якого батьки теж возили на Хмельницький ринок у 2000-ті.

На початку 1990-х люди торгували з наметів, розкладачок та автівок. Згодом з'явилися металеві кіоски, територія розширювалася. У найкращі часи ринок працював цілодобово: вночі як гуртовий, вдень як роздрібний. Тут торгували представники різних професій — від учителів та інженерів до професорів і науковців.

Кінець живої торгівлі. Що перетворило процвітаючий ринок на кладовище закритих кіосків

Проте ситуація кардинально змінилася з початком повномасштабної війни. Кількість відвідувачів зменшилася в рази, багато кіосків закрилися назавжди. На воротах торгових місць з'являються написи "продаю" та "здаю в оренду".

Причини занепаду очевидні:

• Масова міграція населення — через війну багато людей виїхало з України або змінило місце проживання;
• Зменшення потоку покупців з інших регіонів — люди більше не їздять за покупками в інші області;
• Розвиток інтернет-торгівлі — онлайн-шопінг став популярнішим та зручнішим;
• Прямі закупівлі з Китаю — споживачі навчилися замовляти товари безпосередньо з виробника, на маркетплейсах типу Aliexpress чи Temu;
• Економічні труднощі — у людей стало менше грошей на покупки;
• Зміна споживчих звичок — війна змусила переглянути пріоритети у витратах.

Раніше кіоск на ринку можна було купити за ціною квартири — десятки тисяч доларів. Зараз його можна орендувати за 4 тисячі гривень, і це максимальна ціна. Оренда торгового місця, яка у 2000-х роках сягала 1000 доларів на місяць, тепер коштує копійки.

Незважаючи на всі виклики, Хмельницький речовий ринок продовжує працювати, хоч і навіть не в пів сили. Щодня його відвідують сотні людей, хоча це несумірно з колишніми масштабами. Ті торговці, які залишилися, намагаються пристосуватися до нових реалій. Деякі підприємці переорієнтувалися на онлайн-продажі, інші зменшили асортимент та зосередилися на найнеобхіднішому.

Колись один з найпотужніших економічних центрів Хмельниччини сьогодні бореться за виживання. Ринок, який був гордістю міста та області, поступово перетворюється на символ минулої епохи. Чи зможе він відродитися після війни — покаже час.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що Хмельницький речовий ринок може затопити. Причиною цього є переповнене Шаровецьке водосховище, яке створює загрозу підтоплення уже під час перших серйозних дощів.