Росія б’є по видобутку вугілля: в чому тактика, та як Україні допоможе уранова руда

Російські обстріли енергетичної інфраструктури, газовидобувних та перекачувальних підприємств тривають. В неділю, 19 жовтня, окупанти вдарили по шахті ДТЕК на Дніпропетровщині, а в понеділок, 20 жовтня – по збагачувальній фабриці.

У зв’язку з цим постають цілком логічні запитання: як загрожують ці удари стабільності енергопостачання? Чи позначиться знищення таких об’єктів на можливості забезпечити українців світлом і теплом узимку? "Телеграф" поспілкувався з енергетичними експертами, аби знайти відповіді на ці питання.

Запасів менше, якість — нижча: чи вистачить "згорілого" вугілля на зиму?

Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок України та народний депутат, звертає увагу на критичну ситуацію з вугіллям, зокрема — щодо обсягів, якості та перспектив видобутку.

За його словами, ситуацію погіршує корупційна практика домішування породи до вугілля, яка у результаті потрапляє на склади ТЕС і знижує ефективність спалювання. Попри скорочення споживання електроенергії через російські удари по ТЕЦ, вугілля залишається критично важливим ресурсом — як для енергетики, так і для коксохімії, машинобудування та побуту.

"У 2013 році в Україні працювали 145 вугільних шахт, і ми видобували 83,6 млн тонн вугілля. Торік — лише 23 млн. А цього року, можливо, вдасться підняти 14,5 млн тонн гірничої маси. Але це ще не вугілля — його треба доводити до зольності. Бо з такою кількістю домішок породи воно просто не горить і не дає тепла", — наголошує Волинець.

Енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея" Геннадій Рябцев натомість наводить іншу цифру – за його словами, на складах ТЕЦ та ТЕС зараз є понад два мільйони тонн вугілля – і його буде достатньо, аби без проблем забезпечити два місяці роботи. Цю ж цифру підтверджує і Віктор Куртєв, головний консультант ТСК з питань порушень в енергетиці. За його словами, Україна втратила 9 000 МВт генеруючих потужностей, і не зважаючи на те, що частину їх ми відремонтували, наявних запасів "чорного золота" нам має вистачити на цю зиму.

Росія веде цілеспрямовану кампанію проти вугільної галузі України, атакуючи не лише окремі підприємства, а й цілі виробничі ланцюги — від видобутку до обробки й доставки.

Як повідомили в ДТЕК, атака 19 жовтня на шахту стала вже четвертою масованою атакою на вугільні підприємства компанії. Також було пошкоджено підстанцію, що забезпечувала живлення шахт. У момент атаки під землею залишались 192 гірники — їх довелося евакуювати в аварійному режимі за допомогою великопотужних генераторів.

"Під час простою шахти загазовуються, затоплюються — це потребує колосальних витрат на відновлення. А обстріли тривають по всьому ланцюжку: від видобутку до обробки", — каже Волинець.

Тактика Гітлера, мета Путіна

Ситуація з видобутком також стрімко погіршується. У Донецькій області фактично залишилась одна діюча шахта. У Павлограді ще працюють вісім — вони видобувають до 40 тисяч тонн вугілля на добу, хоча ще донедавна було 46 тис. Натомість шість державних шахт видобули лише 514 тонн гірничої маси на добу — і то з високим вмістом домішок.

Імпорт вугілля зріс удвічі, але йдеться переважно про коксівне вугілля, яке не замінює енергетичне. Після втрати майже рік тому шахтоуправління "Покровське", яке давало до 20 000 тонн на добу, Україна втратила доступ до вугілля марки "К" — коксівного ресурсу, якого не має Європа. Через високий вміст сірки в українських пластах його часто доводилось змішувати з імпортним — для забезпечення якості чавуну і сталі.

Крім "Покровського", за рік втрачено ще кілька ключових шахт — "Капітальну" та "Краснолиманську", із сотнями мільйонів тонн балансових запасів. Затоплено ще три шахти в Добропіллі, які давали вугілля подвійного призначення.

"Сьогодні в Україні залишилися лише дві шахти, які добувають вугілля подвійного призначення — в місті Шахтарськ Дніпропетровської області. Але й там запаси вичерпуються", — попереджає Волинець.

Особливу увагу він звертає на збереження державних шахт Львівсько-Волинського басейну, де зараз діють п’ять підприємств. Туди релокується обладнання та переїжджають шахтарі з Донбасу.

За словами Рябцева, просто взяти та зруйнувати шахту так, аби вона втратила повну функціональність – неможливо. І це стосується і газовидобутку, адже і там, і там, все основне знаходиться саме під землею.

Експерт вважає, що такі точкові російські удари не зможуть зменшити надійність роботи української енергосистеми в цілому. І навіть наводить аналогію: ці удари – приблизно це саме, що робив Гітлер з Британією під час Другої світової війни, коли запускали ФАУ-1 та ФАУ-2, які не мали можливості влучити в щось цінне з точки зору ВПК.

"Вони запускалися для того, щоби тероризувати мешканців Лондона. І так і тут – ніяких, жодних військових цілей нема. Це для того, щоби просто тероризувати населення прифронтових територій", – говорить він.

Уранова руда замість видобутку вугілля: як це можливо

Одним із можливих шляхів часткового заміщення втраченого вугільного потенціалу Донбасу міг би стати розвиток українського видобутку уранової руди. В Україні діють три уранові шахти в Кіровоградській області, однак останні роки вони опинилися на межі виживання.

За його словами, якщо вдасться не лише зберегти ці шахти, а й наростити видобуток і збагачення уранової руди, а згодом — налагодити виготовлення ТВЕЛів (паливних таблеток для АЕС), то Україна могла б повністю замістити енергетичну залежність від Донбасу.

"Я розглядаю можливість подати законопроєкт щодо підтримки урановидобувної галузі. Не знаю, чи розуміють в уряді цю проблему, і чи готові будуть не витрачати кошти на закупівлю з-за кордону ядерного палива без вкладу і участі української енергетики", — додає Волинець.

Через втрату власних вугільних потужностей Україна дедалі більше покладається на імпорт — проте закуповує вугілля за значно вищими цінами, ніж могла б видобувати сама. Основні обсяги надходять із Південноафриканської Республіки (антрацити), США (коксівне вугілля) та частково — Чехії (енергетичне). Окремі партії купують у європейських портах, зокрема в Амстердамі та Роттердамі.

"Це вугілля дороге. Його треба доставити, часто через ускладнену логістику. На кордоні з Польщею виникають проблеми, Словаччина та Угорщина періодично погрожують перекриттям не лише енергоносіїв, а й постачання електроенергії", — пояснює Михайло Волинець.

За офіційними даними, імпорт вугілля у 2025 році зріс у 2,4 раза, а загальна сума закупівель сягнула $751 млн — на $1,4 млн більше, ніж торік.

"Тобто Україна імпортує вугілля за більш високими цінами, ніж воно видобувалося в Україні. І звісно, якщо тут ми його не видобуваємо – люди не зайняті, не платять податки, не змозі прогодувати свої сім'ї", — наголошує Волинець.

Київ затопить каналізаційними відходами? Чому про енергонезалежність треба було турбуватися ще вчора

Михайло Волинець вважає, що людям треба говорити правду про реальний стан справ в енергетиці. За його словами, цьогоріч промисловість спожила на 1 млрд кіловат-годин менше електроенергії, ніж торік. Водночас населення і комунальні служби тримаються на рівні попереднього року. Проблема, однак, не лише в обсягах споживання.

Він додає, що імпорт електроенергії можливий, але вона стає дедалі дорожчою і може коштувати більше, ніж у країнах ЄС. Тим часом росіяни регулярно атакують енергетичну інфраструктуру, зокрема й у західних регіонах. "Ми часто чуємо, що вдарили по Івано-Франківській області. Бурштинська ТЕС — під постійним прицілом. Її постійно відновлюють, але пошкодження не припиняються".

При цьому, зазначає Волинець, західні партнери — США та ЄС — допомагають із трансформаторами та кабельною продукцією. Але через радянське походження українських енергоблоків виникають труднощі зі стикуванням: відрізняються технічні стандарти й частота в мережі.

"Росіяни готують блекаути. Україна готує Росії те саме. В нас є чим бити. Часто ми чуємо, що в Росії горять НПЗ чи підстанції. Але в них є можливість швидко оновлювати: в них фронту нема, є можливість підвозити, вони мають великі запаси трансформаторів, заводи в них працюють успішно", – підсумовує Волинець.

Геннадій Рябцев переконаний, що найкраще, що можна зробити перед опалювальним сезоном – подбати про власну енергетичну автономність та раціональне використання всіх видів енергії та палива.

За словами експерта, зараз надзвичайно розслабився саме бізнес, не кажучи вже про звичайних споживачів. Через непереривне постачання електричної енергії всі забули про автономні чи резерві джерела живлення або створення запасів.

"Якщо не дбати, то звісно, що нічого не буде. Треба пояснювати, що не можна однозначно сказати та заспокоїти всіх, що все буде в повному обсязі. Не можна казати, розслабтеся, держава все за вас зробить, чи енергетики, чи приватні компанії. Але з іншого боку, не можна сказати, що нічого не зроблено і ніхто нічого не буде робити", – підсумовує він.

Які запаси вугілля є в Україні

Україна входить до числа країн з найбільшими запасами вугілля в Європі — понад 34 мільярди тонн геологічних запасів, з яких 60% — кам’яне вугілля, решта — буре.

Втім через бойові дії, окупацію шахт і знищення інфраструктури, обсяг видобутку значно скоротився. Основні вугільні родовища сьогодні перебувають під загрозою, частина — окупована або затоплена, а інші — потребують термінової модернізації.

1. Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас)

• Тип вугілля: кам’яне, антрацит;
• Площа: приблизно 60 тис. км квадратних;
• Запаси: 20-25 млрд тонн
• Області: Донецька, Луганська, частково Дніпропетровська.

Це найбільший у Європі басейн. Його вугілля має високу теплотворність — до 35 МДж/кг. Середня глибина залягання — 500-1000 м. До 2013 року тут видобували понад 90% всього українського вугілля, але зраз практично всі родовища або вже окуповані, або перебувають в зоні активних бойових дій.

2. Львівсько-Волинський басейн

• Тип вугілля: кам’яне;
• Площа: приблизно 8 тис. км квадратних;
• Запаси: приблизно 3,5 млрд тонн;
• Області: Львівська, Волинська.

Менший, але стратегічно важливий західний басейн. Пласти залягають на глибинах 400-1200 м.

3. Дніпровський буровугільний басейн

• Тип вугілля: буре
• Площа: близько 18 тис. км квадратних;
• Запаси: біля 2,2 млрд тонн;
• Області: Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Європейський Союз має чітку стратегію підтримки України в умовах зими, коли енергетична інфраструктура зазнає потужних ударів з боку Росії. Брюссель зберігає постійний контакт із Києвом і заявляє про готовність до подальших кроків задля стабілізації енергосистеми країни.