Рахунки в Італії, квартири в Києві та заміський будинок: що відомо про суддю Константінову, яка судила Кудрицького

Суддя Печерського районного суду Києва Крістіна Константінова, яка відправила в СІЗО голову "Укренерго" Володимира Кудрицького, володіє кількома квартирами в столиці, заміським будинком та автомобілем Toyota RAV4. А на додачу — має рахунки не лише в українських банках, а й у двох фінансових установах в Італії.

"Телеграф" розповідає, що вдалося знайти в декларації та біографії судді, відомої зокрема й своїми скандальними рішеннями проти українських активістів.

Три квартири, будинок на Київщині та Toyota RAV4: які активи має суддя

У декларації за 2024 рік суддя вказала володіння кількома квартирами та будинком. Найбільша з них — квартира площею 149,3 квадратних метрів у Києві, придбана у 2021 році вартістю понад 1,52 млн грн. У ній зареєстровані також діти судді — син Матвій Тарасюк і донька Мілана Кицюк.

Ще одна квартира, площею 87,18 квадратних метрів, перебуває у користуванні сім’ї Константінової як службове житло Служби безпеки України. Крім того, у власності судді є житловий будинок у селі Віта-Поштова на Київщині, загальною площею 259,9 кв. м, вартістю 2,8 млн грн. Частину приміщень у ньому зареєстровано за іншими особами, зокрема за громадянами України Віктором Кицюком та Тетяною Бадрак. Також задекларована ще одна квартира в Києві площею 103,4 кв. м, придбана у 2020 році.

В автопарку судді — Toyota RAV4 2019 року випуску, придбана у 2020 році за 828 тисяч гривень. Іншого рухомого чи цінного майна у декларації не зазначено.

Закордонні банківські рахунки та накопичення сина в євро

За звітний рік Константінова отримала 2 020 837 гривень заробітної плати, а також близько 410 тисяч гривень аліментів на дітей. Окремо вона задекларувала 1 тисячу гривень процентів від депозитів у "ПриватБанку".

Суддя зберігає 10 тисяч євро готівкою та має низку рахунків у банках: "ПриватБанк", "Ощадбанк" і "Радабанк".

Крім того, Константінова відкрила два рахунки в Італії — у банках Fineco Bank (Мілан) та Monte dei Paschi di Siena (Сієна). На цих рахунках зберігається понад 25 тисяч євро.

Її син Матвій також має рахунки у "ПриватБанку" з коштами у гривнях та євро, загалом понад 14 тисяч євро.

У жовтні 2023 року суддя задекларувала позику на 25 тисяч євро від громадянки України Ніни Навроцької. Частину боргу — 15 тисяч євро — вона вже повернула, залишок становить 10 тисяч євро. Інших фінансових зобов’язань або корпоративних прав у декларації не вказано.

Дозволила обшуки в активістів Автомайдану та домашній арешт Ратушного: найгучніші скандали судді

Крістіна Константінова народилася у 1977 році в Сіверськодонецьку. Суддівську кар’єру розпочала у 2003 році, а вже у 2009 році була обрана безстроково Указом президента Леоніда Кучми. Відтоді працює у Печерському районному суді міста Києва.

Серед найгучніших скандалів:

• У 2015 році слідчий ГПУ звернувся до судді Константінової із проханням надати дозвіл на доступ до телефонних з’єднань Януковича з російськими абонентами. Розгляд справи неодноразово переносився, і дозвіл так і не було надано.
• У 2016 році суддя дозволила провести незаконний обшук у активіста Автомайдану. Згодом ухвалу визнали протиправною через відсутність у ній правових підстав для таких дій.
• У 2018 році через відпустку судді Константінової не було продовжено запобіжний захід Кирилу Островському, який збив на смерть дитину у Києві. Підозрюваний вийшов на волю.
• У 2021 році донька судді, Настя Константінова, опинилася у центрі скандалу після публікації відео, де виправдовувала анексію Криму та ображала українців. Того ж року її врятував від покарання за п’яне водіння інший суддя.

Крістіна Константінова відома гучними справами, в яких вона брала участь. Так, вона ухвалювала рішення про домашній арешт громадських діячів Сергія Філімонова та Романа Ратушного у справі так званих "дверей на Банковій" і "чорного квадрату". Обидва активісти у 2022 році добровільно пішли на фронт, де Роман Ратушний загинув під Ізюмом.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Дмитро Гандзій відмовився змінювати у своєму рішенні формулювання "рашистська педерація" на "Російська Федерація". За словами судді, це не є технічною помилкою, а "цілком коректне визначення вказаної недодержави".