Чи заберуть мігранти роботу в українців та що буде з економікою?

Кабмін схвалив законопроект №14211, який запроваджує єдиний дозвіл на роботу та проживання для працівників і запускає онлайн-систему для спрощеного оформлення. На тлі посилення дискусій про залучення мігрантів може здатися, що Київ, Львів, Дніпро та інші великі міста України незабаром помітно збільшать їхню присутність.

Про те, чому цей закон насправді критично необхідний, про ризики освіти міграційних " анклавів ", вплив на податкові надходження, а також про те, чи не витіснить чи приплив іноземців українських робітників, "Телеграф" поспілкувався з Андрієм Гайдуцьким — доктором економічних наук, експертом з міграційної політики та розробки фінансово-банківських послуг для мігрантів і діаспори.

Іноземців в Україні потребують усі

– Чи не створить спрощена система "єдиного дозволу" передумови для різкого збільшення міграції з країн Азії та Африки?

В Україні суттєвий дефіцит людських ресурсів. Як результат, в країні зарплати ростуть найбільшими в Європі темпами. А це робить український бізнес не конкурентоспроможним.

На жаль, він буде прийнятий з великим запізненням. Його потрібно було прийняти ще в майже 10 років тому, у 2017 році, коли ЄС скасував візовий режим з Україною, що призвело до відтоку мільйонів українців на роботу за кордон. Ще у 2014 році я прогнозував, що "безвіз" призведе до виїзду 3 млн українців.

Але, як ви правильно зазначили, це спрощення — це тільки передумова для різкого збільшення кількості іноземців, яких потребують всі: роботодавці — робітників, бізнес — споживачів, держава і ОТГ — платників податків. І навіть звичайні громадяни їх потребують — адже серед іноземців буде чимало людей з підприємницьким духом, які створять робочі місця для українців. Дуже багато роботи ще повинно бути зроблено, щоб система приїзду, працевлаштування і від'їзду іноземців стала прозорою, безпечною і з вигідною для державного і місцевих бюджетів України.

– Чи є цей законопроєкт першим реальним кроком, що підтверджує, що українська влада більше не може ігнорувати потребу економіки в залученні трудових мігрантів?

Кожна українська влада цього не помічала ще з кінця минулого століття. Демографічне сальдо (різниця між народженими і померлими) стало відʼємним у 1991 році з набуттям Україною незалежності. Приблизно у той самий час сальдо трудової міграції (різниця між іммігрантами та емігрантами) почало також бути відʼємним, що зумовлено відкриттям кордонів після розвалу СРСР.

Тому демографія давно визнала цю проблему. А аномальне зростання зарплат в Україні, темпи якої суттєво переважають темпи інфляції говорить про те, що і економіка, тобто, бізнес теж визнали цю проблему. Сподіваюсь, що прийшов час і тепер українська влада визнає цю проблему.

Щороку потрібно залучати "нове Запоріжжя"

– Чи не витіснить приплив іноземних працівників українців із певних секторів, особливо низькооплачуваних?

У світі на ринку праці є три проблеми. Перша — корінні працівники їдуть на роботу за кордон, друга — старіння населення. Над цими двома проблемами стоїть головна проблема — низькі темпи народжуваності, тобто на ринок виходить менше нової робочої сили, ніж іде з нього.

Тому в розвинених країнах вже більш як десять років тому понад 90% всіх обмежень на залучення іноземців були поступово зняті (раніше роботодавці були змушені доводити, що вони не можуть знайти працівника серед місцевого населення і тільки тоді їм давали дозвіл на залучення іноземця — тепер ця норма діє лише в окремих секторах економіки).

– Які галузі першими отримають доступ до іноземних працівників? У чому конкретна економічна користь для держави, які секторальні прогалини покриють іноземці?

В Україні обидва баланси людських ресурсів є відʼємними. Річний баланс щодо народжуваності (різниця між народженими і померлими), в середньому — мінус 300 тис. людей, а баланс щодо міграції (різниця між тими, хто виїхав та прибув), в середньому — ще додатково мінус 400 тис. людей.

Ось і маємо річну потребу щонайменше в 700 тис. людей. (Ред. – за даними на початок 2022 року, така кількість людей проживала у Запоріжжі). Хіба при такій щорічній потребі в людях можна виділити якусь конкретну галузь чи галузі, де потрібні іноземці? Звичайно, ні.

Практично всі сфери економіки потребують притоку нових трудових ресурсів. Можливо, за виключенням державної служби, де робота пов'язана з режимом секретності. Але, в цілому, навіть оборонні сектори економіки і самі ЗСУ потребують великої кількості іноземців. Політики все частіше вже починають говорити про необхідність залучення досвідчених іноземців-рекрутів до лав ЗСУ.

Залучити – непросто, утримати – ще складніше

— Чи існує ризик появи міграційних "анклавів" у великих містах?

Для того, щоб мінімізувати такі ризики потрібно стимулювати залучення іноземців з різних країн і регіонів. Крім того, потрібно стимулювати приїзд молоді на навчання в Україні. В цьому випадку, завдяки інтеграційним курсам і повноцінному навчанню в Україні іноземці після завершення навчання починають вільно володіти українською мовою та розуміють менталітет українців.

– Чи маєте власний прогноз, скільки працівників може приїхати в Україну?

Так само і з міграцією. Як я вже пояснив, Україні щорічно потрібно хоча б 700 тис. іммігрантів, тобто це люди, які протягом року мають вести життєдіяльність в Україні. Але для того, щоб вийти на таку річну кількість людей, уявіть яку кількість людей потрібно запросити приїхати — можливо це вдвічі чи втричі більше. Адже проблема, яку ми бачимо в ЄС — іноземці приїжджають в одну з країн на роботу, але через місяць вони вже їдуть в іншу країну. Це величезна проблема для Польщі, Чехії, країн Балтії — іноземці приїжджають і їдуть з цих країн далі.

Тобто Україні потрібно стимулювати приїзд мільйонів людей в рік, щоб вийти на ці 700 тис. осіб, адже ми зіштовхнемось з проблемою маятникової міграції, так само як і країни ЄС. І це не має бути виключно наймана робоча сила. Це мають бути також студенти, підприємці, самозайняті особи, яких зараз заведено називати "цифровими кочевниками".

– Чи виростуть податкові надходження до бюджету та на скільки?

Звичайно, податкові надходження зростуть, адже ці люди, як і українці, будуть заробляти кошти, а значить вони платитимуть податки з власного доходу, тобто ПДФО або фіксований податок у випадку ведення підприємницької діяльності. Також вони будуть витрачати кошти, а значить будуть платити ПДВ, митні та інші збори (у випадку імпорту товарів).

Саме необхідність підвищення обсягів збору податків і платежів має стимулювати владу до залучення іноземців в Україну. Адже це саме робить влада Польщі чи Німеччини коли розробляє програми щодо стимулювання залучення українців в ці країни. Якщо з України їдуть одні платники податків, ми маємо їх заміщувати іншими. Інакше, яким чином утримувати армію і підтримувати високий рівень безпеки в країні?

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що на четвертому році повномасштабної війни з Росією українці продовжують їхати за кордон — хтось заради навчання, хтось у пошуках роботи чи безпеки. Навіть українці з високою зарплатою та мешканці відносно безпечних регіонів готові залишити країну. Чому це відбувається, а також як держава може не лише стримати відтік молодих фахівців, а й використовувати міграційні процеси для економічного зростання України — читайте у нашому матеріалі.