Колись там жили руські князі, а тепер руїна: де в Україні є місто-привид і чому воно зникло

Читать на русском
Автор
Що відомо про Червоногрод Новина оновлена 26 листопада 2025, 14:06
Що відомо про Червоногрод. Фото Колаж "Телеграфу"

Місто вимерло ще у далекому 1945 році

На території сучасної Тернопільської області раніше було розташоване місто Червоногрод, якого вже як півстоліття немає на жодній карті. На його території тепер є лише залишки Червоногродського замку XVII століття та католицького костелу XVIII століття, і на пагорбі занедбаний цвинтар з каплицею.

Що потрібно знати:

  • Червоногрод розташований неподалік Джуринського водоспаду
  • Місто отримало назву через особливості ґрунту в цій місцевості — місцеві пісковики надають йому червоного кольору
  • Офіційно місто перестало існувати в лютому 1945 року, а вже в 1970 році населений пункт взагалі прибрали з карт

У цьому матеріалі "Телеграф" розповідає, що відомо про місто-привид Червоногрод, де воно знаходилося на карті і як зараз виглядає його територія.

Історія міста

Червоногрод знаходився на Тернопільській області в безпосередній близькості від села Нирків. Розташований поблизу річки Джурін. Біля міста знаходиться Джуринський водоспад.

Червоноград
Вид на Червоногрод у 1920-ті роки. Фото: Вікіпедія
Червоноград
Червоногрод на докладній карті 1869-1887 рр..

Назву місто отримало через особливості ґрунту в цій місцевості — місцеві пісковики надають йому червоного кольору.

Згодом Червоногрод втратив своє значення — населення скорочувалося. До початку XX століття він вже сильно втратив важливість. За часів Другої світової війни та одразу після неї місто остаточно припинило своє існування.

Як виглядав Червоногрід
Червоногрод на докладній карті 1779-1783 рр.

Нині з будов на території Червоногроду збереглися залишки Червоногродського замку XVII століття та католицького костелу XVIII століття. На пагорбі поблизу замку розташований покинутий цвинтар з каплицею, в якій були поховані останки родини Понінських.

Як виглядає Червоногродський замок
Червоногродський замок. Фото 2016 року (Вікіпедія)

Фортеця була побудована в XV столітті та стала центром тогочасного князівства. Протягом кількох наступних століть замок кілька разів руйнували турки та татари. Припинити навалу та постійні руйнування вдалося лише зі зміною власника наприкінці XVII століття. Польський шляхтич Кароль Понінський не лише відбудував фортецю, а й зміцнив її, звівши додаткову стіну та вежі.

Як виглядає Червоногродський замок
Червоноградський замок. Фото: landmarks

Син Кароля Каліст за сприяння львівського архітектора Юліана Захаревича за кілька років зруйнував фортецю та збудував на її місці новий замок, залишки якого ми можемо бачити сьогодні.

До речі, цей замок в IX столітті був резиденцією руських князів. Перед навалою татар в 1240 згадується цей замок як предмет частих взаємних нападів між російськими князями.

На початку квітня 2013 року раптово обвалилася одна із веж замку. Один із варіантів обвалу – зміщення ґрунтів. Цікаво, що дві вежі витримали дві війни XX століття.

Як виглядає Червоногродський замок
Червоногродський замок. Фото: landmarks

Як знайти місто

Офіційно місто перестало існувати в лютому 1945 року, а вже в 1970 році населений пункт взагалі прибрали з карт. Однак є способи відшукати його, пише "Терен".

"Якщо їхати з боку Городенки, то проїхавши міст над р. Дністер, через 2 км треба повернути ліворуч. Покажчика немає, тому варто орієнтуватися по автобусній зупинці. Далі по розбитій дорозі зовсім небагато і вашому погляду відкриється приголомшлива панорама каньйону, в середині якого на височині довгастої форми, стоять дві замкові башти білого кольору", — розповідають мандрівники.

З Тернополя до села Нирків можна дістатися рейсовим автобусом. Від села до замку доведеться йти пішки.

Червоногродський замок
Червоногродський замок. Фото: Терен

Нині на місці колишнього Червоногроду — руїни: рештки старого замку (башти, що частково вціліли), руїни костелу (католицької церкви).

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, коли Запоріжжя отримало сучасне ім’я. Це місто пройшло через імперські перейменування, радянську індустріалізацію та нещодавні дискусії щодо деколонізації топонімів.