Брудна гра за чисту енергію? Як Пекін роками викачував ресурси з Венесуели і що втратив

Події 3 січня 2026 року у Венесуелі зазвичай трактують як удар по геополітичних амбіціях Кремля, який роками підтримував режим Ніколаса Мадуро зброєю та військовими радниками. Проте за лаштунками цієї історії залишається роль іншого ключового гравця — Китаю.

Поки увага світу прикута до російського впливу, Пекін вибудував у Венесуелі власну стратегію, яка є значно глибшою за політичну лояльність. "Телеграф" з'ясовував у експерта Антона Ганоцького, що саме міг втратити Китай через події у Каракасі.

План 2060 не вдасться? Чи реальне зелене майбутнє на брудній нафті

Для КНР Венесуела стала частиною глобального плану "2060" — переходу до вуглецевої нейтральності до 2060 року. Поки Пекін інвестує трильйони в "зелені" технології, йому потрібен доступ до дешевої енергії для власної промисловості тут і зараз. Роками цей перехід фінансувався, зокрема, завдяки венесуельській нафті, яку Китай отримував за значними знижками в рахунок погашення багатомільярдних боргів, та іншим викопним корисним копалинам.

Операція США не просто змінює владу в Каракасі — вона ставить під загрозу цей економічний фундамент Пекіна.

Якщо подивитися на карту ресурсів, стає зрозуміло, що ми спостерігаємо чергову фазу дуже жорсткого переділу світового порядку. Багато чого тут вирішують гроші.

Пекін прагне досягти піку викидів вуглекислого газу до 2030 року і стати вуглецево нейтральним до 2060 року. Звучить красиво, але це коштує дуже дорого. Саме для цього Пекіну потрібна дешева енергія тут і зараз.

Роками саме Венесуела була для Китаю такою собі "брудною бензоколонкою". Пекін забирав їхню нафту за копійки в рахунок боргів, економив шалені гроші і вкладав їх у свої надсучасні технології.

Венесуела як сировинний придаток: факти і цифри

Експерт з Азійсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру AdAstra Антон Ганоцький зазначає, що втрати від американської операції понесли не лише російські, а й китайсько-російські компанії.

За його словами, Венесуела як сировинний придаток для Китайської Народної Республіки відіграє доволі важливу роль, але не критичну.

Якщо говорити про цифри, то венесуельський імпорт нафти до Китаю становив минулого року лише 4% від загального обсягу. "Для Китаю це не дуже критична історія. Якщо вони втратять це джерело, то зможуть знайти шляхи якось відновити", — каже Ганоцький.

Не тільки нафта: корисні копалини і спільний контроль з Москвою

Проте питання стосується не тільки енергоресурсів, а й корисних копалин та різних підприємств, які контролюють китайські компанії разом з росіянами. "Я б сказав, що вони у співвідношенні 50 на 50 там присутні, що Пекін, що Москва, в економічному плані", — зауважує експерт.

Потенційна втрата або зміна режиму Венесуели, яка на цю мить не проглядається близько, незважаючи на затримання Ніколаса Мадуро, загалом серйозно не підірве позиції Китаю. "Режим чавістів встояв і поки залишається, тому на даному етапі все ж таки більше треба говорити, скільки саме зараз Китай втратив. Можливо, не так і багато", — вважає Ганоцький.

Відкрите питання: чи пустять американців до венесуельської нафти?

Проте найважливіше зараз — як саме зайдуть на ринок американці, чи отримають вони повний доступ до нафтових родовищ.

"Якщо соціалістичний режим Венесуели відмовиться піти на максималістські вимоги Сполучених Штатів, то чи буде готовий Вашингтон проводити наземну військову операцію для окупації і зміни режиму? Інакше якийсь реальний результат витягти буде важко", — каже Ганоцький.

Китай зацікавлений у збереженні статусу кво

"Китай більше зацікавлений якраз у збереженні того статусу кво загалом. І не буде сильно чинити спротив стосовно заходження якихось невеликих американських компаній у Венесуелу", — аналізує експерт.

За словами Ганоцького, це якраз один з основних можливих сценаріїв розвитку ситуації. Китай не готовий до серйозної конфронтації з США через Венесуелу, особливо враховуючи, що ця країна постачає лише невелику частку його нафтового імпорту.

Чи існує план 2060 і що може в нього входити — думка експерта

Стосовно самого плану "2060", Антон Ганоцький зазначає: "Враховуючи таку інституційність комуністичної партії Китаю, я чув, що в них у різних сферах вибудувані стратегії на кілька десятиріч наперед. Тому цілком можливо, що такий план може існувати".

Особливо за керівництва Сі Цзіньпіна Піднебесна робить ставку на власне виробництво, здобуття лідерства на ринку рідкісних металів.

Китай активно здобуває контроль над родовищами рідкісноземельних металів у різних куточках світу — в Африці, у Венесуелі, в Латинській Америці, в Європі. Ці метали критично важливі для виробництва сонячних панелей, електромобілів та іншої "зеленої" технології.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, чи залишить арешт Мадуро Путіна без грошей на війну. Якщо в країні зміниться влада і повернеться демократичний режим, західні компанії отримають доступ до найбільших запасів нафти у світі.