У Росії є лічені місяці: економіст про те, коли у Путіна закінчаться гроші на війну і що далі

На фоні радикально лояльної позиції США стосовно агресії РФ, єдиною реальною надією на те, що Путін зупиниться, є погіршення економіки в самій РФ. Стан справ там дійсно виглядає не дуже: дефіцит бюджету, зростаюча інфляція, нафтові санкції. Втім, і українська економіка воєнного часу перебуває на європейському апараті штучного дихання. То ж які у кожної з сторін економічні можливості вести цю війну на виснаження? І коли в Росії дійсно стане кепсько, то що обере диктатор: "жест доброй волі" чи закручування гайок, але продовження бойових дій?

На ці та інші питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів ексрадник Зеленського, економіст Олег Устенко.

Прибутки від нафти падають

– Пане Олеже, російсько-українська війна стала затяжною війною на виснаження. І тут хотілося б порівняти наші і російські економічні спроможності вести цю затяжну війну. Пропоную почати з аналізу стану справ у ворога. Експорт енергоносіїв під санкціями, нафта продається з великим дисконтом, тим не менш, РФ продовжує ведення війни. То ж на чому тримається російська економіка?

– Не дивлячись на те, що Росія знаходиться вже майже повних чотири роки у війні, її економіка продовжує працювати. Але у них є більш ніж серйозні проблеми. В 2025 році, за даними їхньої служби статистики, економіка РФ зросла на 1%. Але це зростання сконцентровано лише в одному секторі: ВПК. В інших секторах економіки (які, до речі, більш важливі), або від'ємні показники, або нульові.

ВПК, звісно, значний. Згідно їх офіційної статистики вони витрачають на військову машину приблизно 8% ВВП. Це багато, особливо, якщо порівняти з тими 5%, які ставить за мету Трамп для всіх країн-членів НАТО. Тільки Трамп говорить про досягнення 5% протягом 10 років, а Росія вже зараз витрачає майже вдвічі більше. В бюджеті РФ на цей рік закладено 165 млрд доларів на військову машину. Це колосальна величина. А якщо подивитися на інші статті бюджету, які є прихованими, то мова може йти і про 180 млрд доларів. Відповідно, це може бути і до 10% ВВП.

– Де вони візьмуть ці кошти?

– Для Росії закриті світові ринки запозичення капіталу. Вони не можуть просто так вийти на зовнішні ринки і запозичити там гроші. А їх партнери самі більше орієнтуються на Росію і навряд чи будуть давати в борг. Китай і Індія сказали, що не будуть цього робити. Північна Корея, зрозуміло, не буде давати цих коштів, бо сама їх не має. Діра в бюджеті збільшується. До 2022 року у них був профіцитний бюджет, а зараз є дефіцит. І це все на фоні того, що зменшуються доходи експорту. Головний експортний товар Росії не ікра чи водка, а нафта.

В 2025 році від продажу нафти на світових ринках вони отримали 150 млрд доларів. Це майже повністю фінансує їх військову машину. Але після того, як США ввели санкції проти "Роснафти" і "Лукойлу", Індія почала відмовлятися від шаленої купівлі російської нафти, і по індійському напрямку зменшилися доходи. Я б оцінив ці втрати в річному вимірі на рівні 30 млрд доларів.

Додатковий удар від санкцій США було нанесено і по китайському напрямку. Там більш складна історія: нафта в Китай перевозиться не лише морським транспортом (як в Індію), а постачається по трубопроводу. Китай продовжує купувати через труби, але при купівлі через порти є обмеження і не всі хочуть купувати. І втрати тут в річному вимірі я оцінив би у 10 млрд доларів. Тобто загальна сума втрат буде сягати 40 млрд доларів. Додайте сюди ще обмеження Туреччини і часткові обмеження ЄС і можна орієнтуватися на цифру 40-50 млрд доларів.

В попередньому році 150 млрд доларів вони отримали від нафти, а зараз, якщо реалізуються ці ризики, то отримають майже на третину менше. Та навіть при такому поганому сценарії Росія продовжуватиме постачати нафту на світовий ринок, адже у них є можливості збільшувати видобуток, щоб компенсувати зниження ціни.

То де ж шукати гроші? З початку року в Росії збільшили ПДВ: замість 20% став 22%. Це допоможе компенсувати доходи держбюджету. Друге джерело – додаткове умовне оподаткування доходів великих фінансово-промислових груп (ФПГ). Вони це вже робили в перший рік [повномасштабної] війни, коли це були "добровільні" пожертви. Зараз, під різними приводами, вони намагатимуться отримувати кошти від фінансово-промислових груп, які знаходяться поодаль від Кремля. Якщо ж цього не буде вистачати, то можуть перейти до наступного етапу: отримувати гроші від ФПГ, які знаходяться вже біля Кремля.

– А якщо і цього буде замало?

– То є можливість проведення девальвації рубля. Вони це протестували в 2022 році, коли був курс 120 рублів за 1 долар. Відповідно, якщо ти експортно-орієнтована країна, то вони можуть просто девальвувати рубль і, таким чином, компенсувати доходи бюджету.

Якщо ж і цього не буде вистачати, то варто подивитися на загальну структуру їх держбюджету. Видатки можна поділити на три основні групи: ВПК, каральний апарат (силовий блок) і все, що стосується соціальних витрат. І не треба мати якісь особливі знання Росії, щоб зрозуміти, де вони будуть намагатися вижимати додаткові кошти. Це точно не військова машина і не каральний апарат. З соціального блоку будуть вижимати додаткові кошти. І якщо подивитись на бюджет РФ в цьому році, вони вже це роблять: частина соціальних витрат або взагалі прибрана з бюджету, або ж не збільшена на рівень інфляції.

– Але ж це може загрожувати зростанням соціального невдоволення і невідомо, до чого це може призвести.

– Саме тому вони продовжують активно збільшувати витрати на силовий блок. Якщо соціальна напруга буде критично зростати, то завжди є силовий блок, який просто буде ліквідовувати цю напругу. Так діють авторитарні країни.

У них є ще сценарій, який може бути використаний – інфляція. Інфляція там зараз достатньо висока, не дивлячись на заяви Центробанку, що вона знаходиться на рівні 5-6%. Ключова ставка Центробанку, тобто вартість грошей, на рівні 16%. Це сигнал, що Центробанк дуже переймається, що інфляція може розкручуватися ще більше. Відповідно, ключова ставка буде на високому рівні, щоб приборкати інфляцію.

Та висока ставка має іншу сторону: ти не можеш кредитувати бізнес. Бізнес не кредитується під такі відсотки. І це є додатковим аргументом на користь зменшення реального сектору економіки. Тобто можна з впевненістю сказати, що російська економіка станом на початок 2026 року знаходиться на етапі стагфляції.

На мою думку, бізнес мотивований поставити крапку в цій війні. В іншому випадку, в більш тривалій перспективі, їх чекають достатньо складні часи. Але це не означає, що саме так вирішить керівництво країни. Як в будь-якій тоталітарній країні, коли погіршується економічна ситуація, режим стає більш агресивним. Це можна подивитися на прикладах Венесуели, Ірану, Сирії, Лівії.

Втім, в Кремлі розуміють, що ситуація знаходиться в контрольованому руслі протягом короткострокової перспективи: 12 місяців від теперішнього моменту. Тому вони будуть намагатися досягати своєї мети протягом року.

Після цього, не означає, що буде повністю розпад російської економіки. Вона буде на "мінімалках": зростання не буде, продовжуватиметься стагфляція, але не повний колапс російської економіки. І з цього треба вибудовувати нашу власну стратегію.

Ризики фінансування України

– Тому давайте тепер про нашу стратегію і нашу ситуацію в економіці. На чому тримаємось ми? В цьому році дефіцит бюджету 2,4 трлн гривень. Він буде покриватися за рахунок допомоги ЄС. Та я чув такі оцінки аналітиків, що ці кошти можуть надійти тільки наприкінці другого кварталу, або ж взагалі наприкінці літа. Ми витримаємо до цього часу без європейських грошей?

– Ситуація у нас точно дуже складна. Щоправда, в порівнянні з Росією, у нас є партнери, від яких ми можемо запозичувати кошти. Але російська економіка в 10 разів більше, ніж наша. Ми витрачаємо на сектор безпеки і оборони приблизно 65 млрд доларів, а вони 165. Більше того, наші 65 млрд це майже 30% ВВП, а у РФ це близько 8-10% їхнього ВВП.

Ці 65 млрд доларів на сектор безпеки і оборони – наші власні кошти (всі наші податки). Наші соціальні витрати це ще приблизно 40-45 млрд доларів на цей рік. Їх треба якось фінансувати. А як? Все ж, що було в країні, віддали на сектор безпеки і оборони. Тому звернення до союзників і партнерів дає можливість фінансувати невійськові витрати. Але якщо у нас такий дефіцит бюджету, який фінансується за рахунок партнерів, наріжний камінь – ефективність використання цих коштів. І тут, звичайно, можуть виникати питання, варто чи не варто збільшувати видаткову частину бюджету, коли ти живеш не за власний рахунок і маєш достатньо високий рівень державного боргу (в бюджеті 2026 видатки збільшені на 121 млрд грн, — Ред.). А борг у нас дійсно великий: приблизно 100% до ВВП. І ми говоримо про Україну, а не США, де цей відсоток складає 110% до ВВП. Тому до наших витрат треба підходити більш ніж ретельно

Наскільки країни ЄС готові в тривалій перспективі нести ці витрати? Наша позиція цілком справедлива: нам треба отримати гарантії, що ми зможемо фінансувати наш дефіцит не тільки 2026 рік, а хоча б три роки поспіль.

Але виникають питання навіть по фінансуванню України в 2026 році. З самого початку було очікування, що 35 млрд євро буде заходити з боку ЄС. І, за великим рахунком, більше у нас і немає фінансування на цей рік. А воно ще повністю не затверджено ЄС. Тобто виникають ризики фінансування навіть в найближчі місяці. А програму з МВФ ми досі не відкрили.

Втім, в попередньому році було сформовано резерв (золотовалютні резерви на кінець 2025 року досягли історичного максимуму і перевищивши 54 млрд доларів, — Ред.) Тобто січень-лютий ми можемо пройти більш-менш нормально. А далі можуть виникати ризики.

"Є альтернатива ПДВ для ФОПів"

– Разом з тим, МВФ пропонує нам напружити власні сили і ввести ПДВ для ФОПів. Якщо влада піде на такий крок, бізнесу буде боляче?

– Це буде мати колосальні негативні наслідки. Якщо ти збільшуєш будь-яке податкове навантаження (навіть в нормально функціонуючій економіці), це призводить до того, що буде збільшуватися тіньовий сектор економіки, який, до речі, у нас і так достатньо високий: від 20 до 30%. Це просто колосальна величина. І ефект, який ти можеш отримати для бюджету, взагалі буде зворотній. Замість того, щоб отримати додаткові кошти до держбюджету, ти просто отримаєш просідання доходів. А яким чином фінансувати це просідання?

– Але ж без цього рішення не отримаємо гроші від МВФ.

– Завжди є альтернатива. Така рекомендація МВФ може бути просто вилучена, якщо ти додатково не збільшуєш видаткову частину бюджету. Якщо ти не виплачуєш додаткові кошти, відповідно, тобі не треба шукати додаткові ресурси, щоб забезпечувати ці виплати.

Про тисячу Зеленського і курс валют

– МВФ пропонує нам напружити власні сили, ви кажете про суворий контроль видатків, а разом з тим, ми маємо такі програми в бюджеті як "Національний кешбек", "Зимова підтримка". Відкидаючи політичні мотиви, якийсь економічний сенс в цих програмах взагалі існує?

– З одного боку, це непогана новина. Це може бути сигналом, що політики готуються до виборів (відповідно, війна завершиться, — Ред.). Політики завжди намагаються заручитися додатковою симпатією громадян на піках політичних циклів.

Економічна логіка таких програм може бути наступною: якщо збільшуються соціальні витрати, то збільшується і купівельна спроможність населення. А це додатковий стимул для внутрішнього товаровиробника. Відповідно, у тебе буде економічне зростання, яке дасть можливість зібрати додаткові кошти до бюджету, щоб частково компенсувати те, що зараз витрачається. Так воно працює в економічних алгоритмах. Але по факту, це зовсім не означає, що так буде в Україні.

– Чому? Чим ми такі особливі?

– Ми знаходимося у стані війни. Постійні бомбардування і атаки на енергетичну інфраструктуру обмежують можливості внутрішнього товаровиробника. І збільшення соціальних виплат на цьому фоні може не призвести до відгуку, від нашого товаровиробника, на який ми розраховуємо. Натомість ми отримуємо збільшення імпорту. А це для нас достатньо негативний фактор. Ми збільшили дефіцит бюджету, діра в бюджеті розрослася, а ми не достатньо підтримали власного товаровиробника, підтримуючи іноземного. Це означає, що можуть бути ризики додаткового девальваційного тиску на гривню.

– Тобто курс долара 45,7, а євро 49, як прогнозується в бюджеті на цей рік, це лише попередній прогноз і може бути і набагато гірше?

– Що стосується долара, то може бути і гірше, а може бути і повністю витримано. Що ж стосується євро, то я вважаю, що цей прогноз вже неправильний. Якщо в бюджеті стоїть курс близько 45 гривень за 1 долар, а сьогоднішній курс євро до долара 1,2, відповідно, курс євро має бути врахований на рівні 54 гривень. Що, до речі, достатньо зрозуміло, виходячи з тих параметрів, які ми бачимо на світовому ринку.

"Країна не втратила керованість"

– Ми всі в Україні зараз живемо в довготривалих відключеннях електроенергії. На побутовому рівні це сприймається так, що це впливає на цінову політику великих мережевих супермаркетів, які витрати на пальне для генераторів, закладають в ціни товарів для споживачів. Як сильно це може розігнати ціни в Україні?

– Це однозначно впливає. Одна річ, коли ти сплачуєш вартість електроенергії через електромережі і зовсім інша, коли сплачуєш 60+ гривень за літр дизелю чи бензину. Це зовсім інша собівартість продукції. Собівартість збільшується, відповідно, ціни будуть збільшуватися. Якщо ціни збільшуються, зростає інфляція.

Можливості енергетиків ремонтувати наші електромережі. Коли вони працюють, то треба ж це враховувати в державній тактиці. Маю на увазі можливість їх пільгового кредитування, додаткові доплати. Принаймні, на цей період часу. Це додаткові витрати з бюджету, але вони виглядають більш логічними, ніж примарні додаткові соціальні виплати. Те, що ми сплачуємо і підтримуємо наших енергетиків в ці важкі дні, буде набагато відчутніше для всіх громадян. Так, ДТЕК приватна компанія, але так склалося, що краще їх підтримати зараз, ніж потім не вижити всім разом.

Ситуація складна, але це не означає, що країна втрачає керованість. Ні. Економікою можна керувати і ми повинні нею керувати і створювати умови, щоб вона пройшла через цей занадто важкий шторм.