Від втрат до контрнаступу: як 3-му корпусу вдалося звести до нуля просування росіян
- Автор
- Дата публікації
- Автор
За результатом стояла не одна причина, а одразу низка факторів
Сучасна війна вимагає швидких рішень, постійної адаптації та правильного управління. Такі принципи стали основою змін, які допомогли 3-му армійському корпусу змінити перебіг подій на своєму напрямку, перейшовши від втрат територій до зупинки просування ворога.
Про це український генерал Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу та засновник батальйону "Азов" розповів в інтерв’ю американському блогеру та інфлюєнсеру Лорі Лумер.
"Армія — це ніколи не один винахід чи геніальне рішення. Я завжди порівнюю армію з оркестром. Усі повинні грати в унісон, і ніщо не повинно вибиватися чи відставати", — зазначив він.
‼️ EXCLUSIVE INTERVIEW ‼️
— Laura Loomer (@LauraLoomer) July 30, 2026
WATCH:
I interviewed Ukrainian General Andrii Biletskyi, Commander of the Third Army Corps and the Founder of the Azov Battalion, in Kharkiv, Ukraine.
I used to believe the Azov Battalion was full of Nazis. But as it turns out, Azov has strict rules… pic.twitter.com/yS5r4D1gJT
Білецький пояснює, що спочатку, коли 3 АК узяв під контроль ділянку фронту завдовжки 160 кілометрів, справді Україна втрачала десятки км територій. Приблизно 60 кілометрів на місяць на цій ділянці. Але незабаром ситуація змінилася.
"Це було рік і два місяці тому. Дев’ять місяців тому ми повністю припинили просування противника, і зараз ми просуваємось на деяких ділянках, тобто не тільки не втрачаємо, а й відновлюємо деякі території", — пояснює Білецький.
Корпус під керівництвом Білецького офіційно зайняв власну смугу відповідальності на кордоні Харківської та Луганської областей (Борівський та Лиманський напрями) 4 червня 2025 року.
Головним чинником він назвав не окреме озброєння чи одну нову технологію, а комплексну розбудову роботи армії, підхід до управління.
"В Україні централізоване управління. Фактично завжди це процедура, умовно, mission-контроль. Тобто старший начальник приймає одноосібне рішення і тотально контролює всі етапи їх виконання. У цьому ми дуже нагадуємо російську армію. Ми завжди переходимо якраз до командної роботи. Ми використовуємо наш принцип — це mission command. офіцерах старої школи непросто, і на це йде час", — додав командир Третього армійського корпусу.
Другий чинник — особлива увага до створення сержантського корпусу. За словами командира, у пострадянських арміях цьому елементу традиційно приділяли менше уваги, тоді як західні армії вважають сержантів найважливішою сполучною ланкою між офіцерами та бійцями.
"Сержант – це нерв, що проходить від мозку офіцера до м’язів, до солдата, пропускаючи цей імпульс. За рік ми підготували кілька тисяч сержантів для корпусу, що різко змінило ефективність. Сюди ж слід додати і повну зміну принципів бойової підготовки", — розповідає Білецький.
Третій чинник – це технології. Усього за рік у корпусі збільшили кількість пілотів БПЛА втричі.
"Я вважаю, що ми є найбільшим корпусом на планеті з використанням безпілотних систем, як наземних, так і повітряних. Але треба чітко розуміти, що в будь-якому випадку ефективність залежить не від кількості пілотів або кількості дронів, а в першу чергу від системи управління і системи планування. Тобто, без перших компонентів ця третя технологічна не працює", — підсумував він.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, який секрет у шеврона Третьої штурмової бригади.