Похолодання не допоможе? Чому світло вимикатимуть навіть після спаду спеки і яких графіків чекати
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Чому в Україні знову відключення електрики і коли це припиниться
В Україні на тлі аномальної спеки вже запроваджено обмеження електроспоживання, а синоптики прогнозують нові хвилі спеки в липні-серпні — до +38°C в окремих регіонах. За словами енергетичного експерта, кожна така хвиля може додавати до 1500 МВт пікового навантаження, що рівнозначно потужності одного великого енергоблоку.
Про те, коли скасують графіки після очікуваного похолодання з 2–3 липня та чого чекати від літнього сезону загалом, з'ясовував "Телеграф" у бліцінтерв'ю зі Станіславом Ігнатьєвим — енергетичним експертом, професором Полтавської політехніки.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Похолодання саме по собі не гарантує скасування графіків
- Близько 70–80% проблем — стан генерації та мереж, спека лише посилює дефіцит
- Кондиціонери додають до вечірнього максимуму 600–1000 МВт
- Ситуація керованіша, ніж рік тому, але запас міцності системи залишається невеликим
Через спеку в Україні вже вводять обмеження електроспоживання. Якщо з 2–3 липня температура знизиться, чи можна очікувати скасування графіків, чи вони можуть діяти й надалі?
— Зниження температури саме по собі є позитивним фактором для енергосистеми, однак воно не гарантує автоматичного скасування обмежень. Під час літньої спеки, коли температура повітря перевищує +30…+35°C, споживання електроенергії в Україні може збільшуватися на 7–15% порівняно зі звичайними літніми днями. Основна причина — масове використання кондиціонерів, систем вентиляції та холодильного обладнання.
Якщо вже 2–3 липня температура повернеться до комфортних +22…+26°C, навантаження на енергосистему справді почне зменшуватися. За оцінками енергетиків, лише кондиціонери можуть додавати до вечірнього максимуму споживання 600–1000 МВт, що еквівалентно виробництву одного великого енергоблоку.
Втім, остаточне рішення про скасування графіків залежить не лише від погоди. Якщо в цей момент тривають ремонти генеруючих потужностей, існує дефіцит резервів або обмежені можливості імпорту електроенергії з Європи, окремі обмеження можуть зберігатися навіть після похолодання.
Наскільки нинішні обмеження пов'язані саме зі спекою, а наскільки — зі станом енергосистеми та ремонтною кампанією?
— Спека є лише каталізатором проблем, але не їхньою головною причиною. Фундаментальний фактор — це стан української енергосистеми після понад двох років масованих атак на енергетичну інфраструктуру.
За різними оцінками, у 2024 році Україна втратила понад 9 ГВт генеруючих потужностей — це майже половина довоєнної теплової генерації. Значна частина обладнання досі перебуває у ремонті або потребує відновлення.
Окрім цього, щоліта традиційно проводиться ремонтна кампанія на атомних енергоблоках. Українські АЕС забезпечують близько 50–60% усієї генерації електроенергії, тому навіть тимчасове виведення кількох блоків у планові роботи автоматично зменшує запас міцності системи.
У такій ситуації спека стає тим чинником, який швидко перетворює напружений баланс між виробництвом і споживанням на дефіцит. Тобто приблизно 70–80% проблем пов'язані саме зі станом генерації та мереж, тоді як висока температура різко збільшує навантаження у години пікового споживання.
За яких умов графіки відключень можуть повністю скасувати? Чи достатньо лише похолодання?
— Повне скасування графіків можливе лише тоді, коли одночасно виконуються кілька умов.
По-перше, має суттєво знизитися рівень споживання після завершення хвилі спеки. По-друге, після завершення ремонтів повинні повернутися в роботу додаткові генеруючі потужності, насамперед атомні енергоблоки. По-третє, необхідно зберігати можливість стабільного імпорту електроенергії з європейської енергосистеми. Сьогодні технічна можливість такого імпорту становить понад 2 ГВт, однак вона залежить від ринкової ситуації та наявності вільної електроенергії у країнах ЄС.
І нарешті, критично важливою залишається відсутність нових масштабних атак на енергетичну інфраструктуру.
Тобто похолодання саме по собі може ліквідувати короткостроковий дефіцит, але для повної відмови від графіків потрібен збіг одразу кількох позитивних факторів.
Як швидко після зниження температури навантаження на енергосистему повертається до звичайного рівня — це питання одного дня чи кількох?
— Реакція енергосистеми відбувається досить швидко. Якщо температура повітря різко знижується на 8–10°C, уже протягом першої доби споживання електроенергії може скоротитися на 5–10%.
Максимальний ефект зазвичай спостерігається впродовж 1–3 діб, коли населення та бізнес масово припиняють використовувати кондиціонери. Водночас диспетчерам потрібен певний час для оцінки стабільності нового режиму роботи. Саме тому графіки можуть скасовувати поступово — переконавшись, що дефіцит справді зник, а не має тимчасовий характер.
Чи можна сказати, що цього літа ризик повернення графіків зберігатиметься щоразу під час нових хвиль спеки?
— Так, такий ризик залишається досить високим. Синоптики прогнозують, що в липні та серпні Україну можуть накривати кілька хвиль спеки з температурами +33…+38°C, а в окремих регіонах — навіть вище.
Кожна така хвиля традиційно збільшує навантаження на енергосистему приблизно на 800–1500 МВт, залежно від тривалості та географії підвищених температур. Якщо водночас збігатимуться спека, ремонти генеруючих потужностей і недостатній резерв виробництва, оператор системи передачі може знову запроваджувати тимчасові графіки обмеження споживання.
Саме тому цього літа погодний фактор залишатиметься одним із ключових ризиків для стабільності енергосистеми.
Який ваш прогноз на липень: українцям варто готуватися до періодичних обмежень електропостачання чи ситуація залишається контрольованою?
— Мій прогноз залишається помірно стриманим. Підстав говорити про масштабні та тривалі відключення, подібні до ситуації літа 2024 року, наразі немає. Водночас і повністю виключати локальні або короткочасні обмеження також не варто.
У липні баланс між виробництвом та споживанням залишатиметься досить чутливим. Якщо температура тривалий час перевищуватиме +33…+35°C, а частина атомних блоків перебуватиме в ремонті, оператор може застосовувати точкові графіки для стабілізації системи.
Водночас ситуація сьогодні значно більш керована, ніж рік тому. Україна наростила можливості імпорту електроенергії з ЄС, активно розвиваються розподілена генерація, газопоршневі установки та промислові системи накопичення енергії. Крім того, населення й бізнес стали значно відповідальніше ставитися до споживання у вечірні години пікового навантаження.
Тому найбільш імовірний сценарій на липень — не постійні графіки, а короткострокові обмеження лише під час найспекотніших днів або у випадку виникнення додаткових позаштатних факторів. Загалом ситуація залишається контрольованою, хоча запас міцності української енергосистеми поки що не настільки великий, щоб повністю ігнорувати вплив погоди.