Україна могла втратити 1,2 млрд доларів на оборонних закупівлях - The New York Times

Близько 1,2 млрд доларів Україна втратила тільки у 2024 році через шахрайство, розтрату та неефективне управління системою оборонних закупівель.

Про це пише The New York Times. Одним із прикладів видання називає постачання Павлоградським хімічним заводом бракованих мінометних снарядів. Попри виявлення неякісної продукції, Агенція оборонних закупівель продовжувала укладати контракти із заводом, свідчать дані NYT. Його директора, Леоніда Шимана, пізніше заарештували та почали провадження.

Видання отримало доступ до урядових аудиторських звітів та судових документів. Згідно з ними, сім з десяти найбільших оборонних підрядників України укладали нові контракти, попри наявність відкритих справ щодо шахрайства, невиконання попередніх замовлень чи навіть арештів топменеджменту компаній. Вже згаданий Шиман виграв перший контракт на постачання мінометів перебуваючи під слідством за марнотратство та шахрайство, а угода на 280 млн доларів була укладена, коли він був під заставою у справі про корупцію.

За даними аудиторів — немає доказів, що спроможність заводу виконати замовлення була перевірена. Ці дані мінялись протягом процесу. Навіть коли почали надходити браковані міномети — висновки зроблені не були, а "Агенція оборонних закупівель" надала заводу новий контракт — на постачання 122-мм артилерійських снарядів у 2025 році. Шимана засудили до ув'язнення на п'ять років за організацію оборудки з продажу вибухівки за завищеними цінами.

Компаній, з якими укладали угоди попри заборгованості за попередніми домовленостями, виявили 18. Шість з них — не виконали жодного зобов'язання. Близько 126 мільйонів доларів було втрачено через відмову від вигідніших пропозицій та переплату за озброєння. Ще понад 100 млн доларів авансу — досі предмет судової тяганини за зірваним контрактом.

У матеріалі зазначено, перевірки аудиторів охоплюють 2024 та 2025 роки. Окремо журналісти зупинились на закупівлі турецьких ракет для артилерії. Тендер оголосили у 2024 році — подались три компанії. Ракети були ідентичні, а от ціна різна: 4200 доларів, 4600 та 5100 за штуку. Виробник з Туреччини пропонував найнижчу ціну, проте контракт отримав посередник — дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group. Таке безпідставне рішення, за даними NYT, могло збільшити витрати України на 130 млн доларів.

Ще один описаний епізод — закупівля ракет радянського зразка у сербського виробника через держкомпанію "Спецтехноекспорт". Дані аудиторів свідчать — в історії компанії було невиконання контрактів, керівники підозрювались в розкраданні та відмиванні коштів, про що було відомо назагал. Посередники були потрібні через проросійську політику Сербії, проте у компанії не було потрібної сербської експортної ліцензії, її "заміняв" "гарантійний лист" від військової розвідки.

"Спецтехноекспорт" знайшов субпідрядника — американську компанію Regulus Global. Цей контракт став одним з аспектів загального співробітництва на суму 1,7 мільярда доларів. Керівник компанії — колишній біржовий брокер Вільям Сомеріндайк молодший. За його словами, тодішній очільник Міністерства оборони Рустем Умєров хотів усунути посередників та просив Regulus співпрацювати безпосередньо з агентством державних закупівель. Угода врешті зірвалась, а "Спецтехноекспорт" станом на початок 2025 року був найбільшим боржником перед АОЗ, маючи найбільше невиконаних контрактів. Уряд подав в суд, а "Спецтехноекспорт" висунув фінансові вимоги до Regulus Global. Керівництво компанії з США вважає, що вони опинились між двох вогнів через зміни в системі закупівель в Україні.