Про суперечки з Федоровим, чого чекати від Росії далі та не тільки. Головні заяви Сирського з нового інтерв'ю

Читать на русском
Олександр Сирський та Михайло Федоров Новина оновлена 13 жовтня 2026, 09:32
Олександр Сирський та Михайло Федоров. Фото Колаж "Телеграф"

Ексголовком поділився думками про час, коли керував армією та про те, що відбувається зараз

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Попередній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав перше велике інтерв'ю після своєї відставки. Він заявив, що українським Силам оборони вдалося послабити наступальні спроможності Росії та стабілізувати фронт, а також пояснив, чому вважає Курську операцію необхідною, розповів про суперечки з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим.

Про це Сирський розповів у інтерв'ю BBC News Україна. Він також назвав умови, від яких залежить перебіг переговорів про завершення війни.

Про роль технологій у війні

Сирський назвав технологічні зміни головною відмінністю війни у 2026 році. Дрони тепер використовують для розвідки, ударів з повітря, ураження цілей у глибині противника та атак на стратегічні об’єкти російської економіки. Далекобійні безпілотники можуть діяти на відстані до 2–4 тисяч кілометрів. Наземні роботизовані комплекси, за його словами, виконують 60% або більше завдань із логістики та медичної евакуації.

Олександр Сирський
Олександр Сирський. Фото: Фото: Абдуджаліл Абдурасулов ВВС

При цьому ексголовком відкинув закиди, що армія за його командування недостатньо використовувала нові технології. Він нагадав, що у 2024 році почали застосовувати FPV-дрони на оптоволокні, після чого підрозділи перейшли до тактики малих бойових груп, прикритих безпілотниками.

"Ми воюємо не кількістю і не масованими атаками із застосуванням людського ресурсу, а ми в першу чергу воюємо зброєю і технологіями", – сказав Сирський.

За його словами, понад 80% втрат російських військ на полі бою припадає на FPV-дрони, дрони зі скидами та безпілотники-камікадзе. Загальні втрати противника він оцінив як співвідношення один до п’яти або один до шести, а загиблих – як один до восьми, десяти чи навіть більше на одного українського військового.

"Економіка Росії зазнала відчутних втрат від наших діпстрайків. Це найбільш успішне застосування наших стратегічних дронів. Ну і якісь розмови про те, що ми застосовували старі методи, — це просто не відповідає дійсності. На сьогодні рівень втрат противника складає в середньому один до шести, а якщо брати вбитих, — то один до 10 і більше", — каже він.

Водночас Сирський наголосив, що безпілотники поки не можуть повністю замінити піхоту. Фронт на суходолі простягається більш ніж на 1250 кілометрів, і його утримання потребує військових, техніки, артилерії, засобів РЕБ і дронів.

Чому Курська операція була необхідна

За словами Сирського, Курська операція була необхідною відповіддю на наступ Росії влітку 2024 року. Тоді російська армія діяла на 13 оперативних напрямках, а її перевага на окремих ділянках сягала чотирьох, п’яти, а подекуди й шести разів. Українське командування обрало для удару Сумський напрямок, де російська оборона послабилася після перекидання частини військ на Харківщину.

Сирський не згодний з твердженнями, що сили, витрачені на Курську операцію, доцільніше було б спрямувати на оборону Покровська. За його словами, у наступі брали участь три неповні бригади десантно-штурмових військ і два штурмові батальйони. Частини, які мали закріплювати територію, були укомплектовані на 60–70%. Натомість біля Покровська Росія зосередила майже стотисячне угруповання, тож перекидання туди цих підрозділів, як вважає Сирський, не змінило б ситуації.

"Курська операція дала дуже великий поштовх для підняття морального стану наших військ", – додав Сирський.

Олександр Сирський
Олександр Сирський. Фото: ВВС/Дмитро Власов

Про досягнення та стабілізацію фронту

Сирський нагадав, що на момент його звільнення з посади українські сили проводили наступальні дії на Олександрівському напрямку та звільнили 746 квадратних кілометрів і 26 населених пунктів. На Лиманському напрямку тривала операція за участю Третього корпусу. На решті ділянок, за його словами, Сили оборони стримували противника, а загальна ситуація на фронті залишалася стабільною.

Як один із показників змін він навів площу території, захопленої Росією за перше півріччя 2026 року: 61 квадратний кілометр. За словами Сирського, це свідчить про стабілізацію фронту, особливо в порівнянні з темпами просування російських військ у 2024 році.

За оцінкою колишнього головкома, під його керівництвом Сили Оборони зламали наступальний потенціал РФ. Станом на зараз ворог "майже неспроможний проводити якісь активні наступальні дії.

При цьому Сирський не виключив, що щось, можливо, зараз зробив би інакше. Проте, каже він, не все залежить виключно від рішень, що ухвалюються.

"Можливо і зробив би інакше, але ж усе залежить не тільки від бажання зробити щось інакше, ми і намагалися зробити багато що інакше, але все залежить від наявного ресурсу, озброєння, боєприпасів, наявності засобів електронної боротьби, кількості підготовлених резервів", — сказав він.

Про суперечності з Михайлом Федоровим

Сирський заперечив, що мав особистий конфлікт із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За його словами, їхні суперечності стосувалися фінансування потреб армії та закупівель озброєння. Генеральний штаб визначав необхідне військам на підставі заявок із фронту, а потім ці потреби мали враховувати під час планування закупівель і розподілу бюджету.

"Проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видом цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом … В результаті цього виник великий дисбаланс між закупівлею і потребою, і поставками військ. В першу чергу це стосувалося наземних роботизованих платформ", — розповів колишній головнокомандувач.

Він додав, що спочатку не фінансували наземні роботизовані комплекси, а далекобійні артилерійські боєприпаси постачали на рівні 5–6% від потреби. Сирський наголосив, що йшлося не про незгоду із закупівлями дронів як такими, а про розподіл коштів між різними видами озброєння та обладнання.

Від чого залежить успіх переговорів

Оцінюючи, чи перемагає Україна у війні, Сирський відмовився від однозначної відповіді. Він наголосив, що Росія переважає в ресурсах, а війна залежить не тільки від армій, а й від технологій, промислових і фінансових можливостей держав та підтримки союзників.

"Всі війни колись закінчуються і це роблять політики шляхом ведення переговорів. Всі ті переговори базуються на результатах ведення бойових дій, тому роль армії в результатах цих переговорів визначальна", — сказав Сирський.

Що ще очікувати від Росії

Сирський переконаний, що буде збільшуватися технологічний рівень ведення бойових дій. За його словами, війна перейшла вже в усі домени, які наразі існують, — це космос, це кіберпростір, повітря, земля, море, навіть під землю.

"Буде продовжуватися рівень роботизації, автоматизації процесів усіх без виключення з використанням штучного інтелекту, навіть звичайна зброя наразі отримує системи управління, які використовують штучний інтелект, щоб підвищити їхні можливості. Звичайне озброєння і бронетехніку ми не списуємо з рахунків, тому що наразі йдуть пошуки засобів активного захисту бронетехніки", — резюмував ексголовком.

Раніше "Телеграф" розповідав, що сказав Сирський, прощаючись з посадою головнокомандувача. Президент УКраїни Володимир Зеленський відправив його у відставку на тлі протестів у липні цього року.