Міст у Затоці не дає спокою росіянам: чим він важливий і чому його хочуть зруйнувати

Читать на русском
Міст Кароліно-Бугаз - Затока Новина оновлена 02 листопада 2026, 17:49
Міст Кароліно-Бугаз - Затока. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Переправа перебуває під ворожими ударами з початку війни

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

У понеділок, 2 листопада, за пів години росіяни скинули 18 ракет та авіабомб на міст, що зʼєднує Кароліно-Бугаз та Затоку в Одеській області. РФ атакує його з весни 2022 року.

"Телеграф" розповідає, що це за міст, та чому Росія поставила собі мету його знищити. Три роки удари завдавалися раз на рік, а 2026-го ворог знову взявся за цю переправу.

Читайте також: Море за колючим дротом: що сталося з найвідомішим курортом Одещини

Він не дає спокою росіянам: що за міст поєднує два курортні містечка

Йдеться про залізнично-автомобільний міст у Затоці, який перетинає Дністровсько-Цареградське гирло — протоку між Дністровським лиманом і Чорним морем. Він забезпечує коротке сполучення Одеси з Білгородом-Дністровським та південно-західною частиною області. Через нього проходять автомобільна дорога Н-33 та залізнична лінія Одеса — Білгород-Дністровський.

Міст звели у 1955 році. Особливість споруди — піднімний проліт: його конструкція дозволяє пропускати судна між морем та лиманом.

Міст у Затоці
Міст у Затоці. Фото: Вікіпедія

Чому Росія намагається знищити переправу

Міст у Затоці — одна з ключових транспортних ланок між українською Бессарабією та рештою Одещини. Його пошкодження ускладнює перевезення людей і вантажів та збільшує навантаження на інші шляхи. Значення має і розташування регіону: на півдні області працюють дунайські порти, а через прикордонні переходи проходить сполучення з Молдовою та Румунією.

Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк у матеріалі для LB.ua пояснює, що удари по мостах у Затоці та Маяках є частиною російської кампанії з ізоляції півдня Одещини. За його оцінкою, ворог прагне порушити транспортні зв’язки з рештою України та сусідніми країнами, ускладнити постачання й завдати удару по українському експорту.

Водночас руйнування мосту в Затоці саме по собі не означає повного припинення сполучення з Бессарабією. Інший основний автомобільний напрямок проходить через Маяки та район Паланки. Саме тому атаки на обидва переходи створюють особливу загрозу для транспортного зв’язку регіону.

Міст у Затоці та карта
Міст у Затоці та карта

Міст атакують із 2022 року: усі випадки

Російські війська систематично намагаються знищити переправу з квітня 2022 року. Саме в перший рік війни навесні та влітку зазначено найбільше ударів по мосту – щонайменше вісім.

У наступні роки у відкритих джерелах зафіксовані такі атаки:

  • 10 лютого 2023 року — атака надводним безпілотним апаратом. Спочатку Одеська ОВА не підтверджувала достовірності поширеного відео, однак згодом цей епізод згадали у військово-історичній хроніці за лютий 2023 року, оприлюдненій на сайті Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.
  • 30 жовтня 2024 року — масована атака десятьма ракетами: двома балістичними "Іскандер-М"/KN-23 та вісьмома керованими авіаційними Х-59/69. Дві авіаракети збила ППО. Про удар повідомили Повітряні сили.
  • 14 грудня 2025 року — масована атака ударними дронами. За словами Сергія Бескрестнова, росіяни спрямували на міст майже 40 "шахедів", близько двох десятків з яких влучили в ціль. Про це він повідомив 18 грудня.
  • У ніч проти 9 червня 2026 року — комбінований російський удар, після якого були зірвані відновлювальні роботи на мосту. Про цей епізод розповів телеканал "Дім" у матеріалі про стан Затоки.
  • На початку серпня 2026 року — повідомлення про удар балістичними ракетами та десятками дронів. Про атаку саме на міст писав моніторинговий канал "Николаевский Ванек".
  • 12 вересня 2026 року про чергову атаку на міст повідомив той же паблик.

Нагадаємо, в ніч на 21 серпня КПП "Табаки" на українсько-молдовському кордоні в Одеській області пошкоджено внаслідок ворожої атаки, він призупинив роботу. Росія атакувала "шахедами" Болградський та Ізмаїльський райони.