Київ розділиться навпіл? У Раді оцінили ризик сценарію і дали прогноз щодо мостів

Альтернативні понтонні переправи в Києві можуть зʼявитися вже наприкінці зими, однак повноцінно замістити трафік столичними мостами вони навряд чи зможуть. Про це в інтервʼю "Телеграфу" сказав народний депутат від фракції "Слуга народу", заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

Чи можливий сценарій довготривалого знеструмлення метро? Що буде з міським електротранспортом, якщо Росія влаштує Києву блекаут та чи доцільно робити в столиці безкоштовний проїзд. Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі.

План "Б" по мостам

– Пане Володимире, після чергового удару Росії по Північному мосту, столиця потонула в заторах. Але ж ми знаємо, що в Києві розпочато будівництво альтернативних переправ через Дніпро. Розкажіть, що з цими проєктами? Коли і як вони будуть реалізовані?

– Наразі запланована побудова двох таких тимчасових мостових конструкцій в Києві. Саме для того, щоб це було частковою альтернативою шістьом мостам, які є Києві. Ці мостові конструкції, (в порівнянні з побудовою моста) відносно швидко складаються.

– Наскільки швидко?

– За 3-4 місяці. Вже є постанова Кабінету Міністрів щодо спрощеної процедури побудови таких мостів і є кошти – 1 млрд 200 млн грн з центрального бюджету зі спеціального фонду на побудову понтонних мостів. Вони мають забезпечити альтернативний рух і з'єднання між берегами – правим і лівим. Київ також долучений до цього процесу. Наскільки я знаю, Київ виділяє 1 млрд грн на реалізацію цього проєкту. Тобто сумарно 2,2 млрд грн буде використано для побудови цих мостів.

Вже розпочаті підготовчі роботи щодо під'їзних шляхів до цих понтонних мостів.

– Чи впораються ці два альтернативних мости з трафіком столиці?

– Ці мости різні за характеристиками. Мінімуму по одній полосі (в кожен бік, — ред.) буде. Та, скоріш за все, по дві полоси, може бути для легкового автомобільного транспорту. По Києву налічується приблизно 600 тисяч автівок на день, які проходять через столичні мости. Поставили задачу забезпечити хоча б 50% від 600 тисяч, щоб можна було реалізувати за допомогою цих проектів.

– Це реально?

– Наразі це є ціль. Я сумніваюся, що за допомогою двох мостів можна буде забезпечити 300 тисяч пропускної спроможності. Але як альтернатива і як план "Б", він має існувати, і має будуватися. Адже ми бачимо, що ці удари по мостам вже носять системний характер.

– Все ж таки по термінах. Я правильно розумію, що ці мости зʼявляться вже на початку 2027 року? Ми можемо про це казати?

– Все залежить від конструкцій. Але 3-4 місяці [на реалізацію проєкту], старт робіт можна рахувати, я думаю, з кінця жовтня, тому десь лютий – початок березня. Я вважаю, що це реалістично звести такі понтонні мости і зробити додаткову можливість поєднувати береги.

Про зупинку метро і альтернативи

– Ми багато чуємо про невтішний сценарій довготривалого знеструмлення столичного метро. Вже були проблеми з роботою підземки, що тривали декілька годин. Тим не менш, через атаки метро може зупинитися надовго?

– Безумовно, ризики великі. І ми бачимо, що не завжди місто Київ справляється з цими викликами. Технічно є різні варіанти, як можна забезпечити безперебійне живлення метрополітену. Але треба ж розуміти пріоритети. Забрати [електроенергію] з житлових фондів і перенаправити на транспорт – це теж певні ризики. Треба це враховувати, щоб знайти баланс. Та зараз метро основна транспортна артерія, яка перевозить киян з одного берега на інший. І за допомогою додаткових автобусів чи виключно додаткових рейсів Kyiv City Express, я думаю, що ми не зможемо перевести людей в достатній кількості.

– Стосовно проблеми заторів після атаки по мостам. Чи є сценарії організації руху, щоб цих заторів не було, або, хоча б, проблема не була такою гострою?

– Я пропонував, щоб човниковим методом перевозили людей. Тобто на першій зупинці перед мостом людей забирає автобус, перевозить через міст і на першій зупинці за мостом він висаджує людей. А звідти (з такого хабу) вже інші автобуси підбирають пасажирів розвозять різними напрямками. Це б зняло навантаження на мости і ми б вирішили катастрофічну ситуацію з заторами. Плюс я пропонував виділити на мостах окрему лінію для громадського транспорту і екстрених служб. Цивільні автівки, легкові автомобілі не заїжджали б на цю полосу, і люди, які користуються громадським транспортом, швидше могли б переїхати містом, добратися до тієї чи іншої своєї зупинки. Та наразі реалізацію цього моменту я не побачив. Якби була така історія, то це б спростило можливість добиратися до роботи і з роботи. Бо зараз люди їдуть в громадському транспорті, але переїжджають міст разом з усіма автівками і стоять в заторах.

– Коли ми розмовляли з вами на початку жовтня, ви ще казали про ідею велохабів і електросамокатів біля мостів. Чи є тут вже якісь домовленості з прокатними компаніями?

– Наскільки я знаю, не місцева і центральна влада, а підприємці, які цим займаються, самі організувалися і поставили ці самокати і велосипеди на майданчиках. Та, на жаль, контролю немає. І кажуть, що в переходах вже лежать ці самокати і велосипеди. Тут місцева влада і профільний департамент транспорту Києва мав би організувати ці майданчики для того, щоб люди розуміли, де їм залишити і де їм взяти цей транспорт. Але я бачу, що вже цей транспорт також використовується. Та ми розуміємо, що це тимчасове рішення. Якщо буде сніг, оледеніння, то люди не зможуть скористатися цими засобами. Та і зараз вже похолодало і не так комфортно ними користуватися. Але все одно це швидше, ефективніше, бо сьогодні люди навіть пішки по півгодини переходять мости, щоб перебратися з одного берега на інший. Це точно не вирішення проблеми.

Я пропонував міністерству і місцевій владі реверсний рух. Знаю, що реверсний рух вже частково застосований. Це абсолютно нормальна практика, навіть в країнах, які не знаходяться в війні. Наприклад в США Golden Gate (міст через протоку Золоті ворота в Сан-Франциско, — ред.) постійно змінюється. Там є навіть спеціальна машина – Zipper Truck, яка автоматично змінює смуги. Треба більше смуг? Значить цей Zipper Truck проїжджає, змінює смуги, все відбувається швидко і ефективно. У нас теж можна на мостах таке застосовувати. Тут немає нічого такого складного.

– Ми розуміємо що ворог зараз намагається досягти локальних блекаутів у великих містах. Днями в Дніпрі, на жаль, це сталося. Якщо це станеться і в Києві (а мер Кличко нещодавно заявляв, що місто на межі блекауту), то чи вистачить в столиці дизельних автобусів для перевезення пасажирів? Адже електротранспорт (трамваї, тролейбуси) вже знеструмлений.

– Все буде залежати від дій ворога і нашої можливості захищати ті мережі, які у нас є. Чи може на декілька днів Київ повністю зупинитися від того, що щось буде зруйноване і ми не зможемо тролейбуси і трамваї використовувати? Ризик є. Ми це бачимо по зупинці метро, громадського транспорту, який зупиняється на годину-дві, поки електрику відновлюють. В принципі, це може бути. Не хочеться вірити в те, що ворог зможе досягнути цих цілей і повністю знеструмити на день-два наш електротранспорт, але як мінімум місцева влада повинна мати якісь шляхи виходу і прогнозувати цю ситуацію.

– А які тут можуть бути шляхи виходу?

– Наприклад, провести максимальну інвентаризацію тих транспортних засобів, які можуть працювати без електрики, заміщаючи той чи інший електротранспорт.

"Безкоштовний проїзд можливий. Треба фінансування"

– Нещодавно президент дав доручення Кабміну опрацювати можливість безкоштовного проїзду в громадському транспорті столиці. Чи можливо цю ідею реалізувати? Ми ж постійно чуємо від місцевої влади, що громадський транспорт збитковий, а тут раптом безкоштовний проїзд.

– Це абсолютно можливо. Інколи адміністрування того чи іншого виду громадського транспорту навіть дорожче, ніж коли він безкоштовний.

– Що мається на увазі?

– Наприклад, коли набираються в "Київпастранс" кондуктори, якісь додаткові аудитори, додаткові посади, то сумарно оплата цієї праці десь еквівалентна тій вартості проїзду, яку сплачує пасажир. Тому, безумовно, ініціатива правильна, я її підтримую. Це є в Таллінні. Там громадський транспорт, трамваї – безкоштовні. Але безкоштовні для мешканців Таллінна. Якщо ти іноземець, то ти сплачуєш за громадський транспорт, якщо ти мешкаєш в Таллінні, в Естонії, то, відповідно, ти користуєшся безкоштовно цим транспортом. У тебе є просто картка громадського транспорту, ти прикладаєш цю картку до валідатора, але ти нічого не сплачуєш. В інших країнах теж є такі приклади. В принципі, організувати це можна. Треба тільки зрозуміти джерела фінансування і механізми компенсації, якщо це буде безкоштовно.

– А яка ситуація стосовно захисту мостів? Що тут робиться? Ми бачили встановлення антидронових сіток на мостах, але було дуже багато критики цієї ініціативи. Та чи можливо тут в принципі організувати якийсь захист чи це тільки ППО?

– Безумовно, це зона відповідальності військових, які займаються охороною і захистом цих мостів. Чи можна посилити? Думаю можна. Є автоматичні кулеметні установки, які допомагають боротися з дронами різного формату. Та проти балістики, окрім посилення ППО, ми нічого не зробимо. Жоден автоматичний кулемет не може спрацювати проти балістики, тому тут треба бути реалістами і знаходити можливість посилення ППО.

Стосовно цих сіток, в такому форматі, який зараз ми бачили, це точно не працює і навряд чи може мати якийсь відчутний ефект. Тому я не бачу сенсу витрачатися на такі сітки для того, щоб просто вони висіли як декорація.

– На вашу думку, все ж таки можливий найгірший сценарій, коли Київ фактично розділиться на два умовних міста: лівий берег і правий берег?

– Не хочеться вірити в такий сценарій. Все ж таки запаси стійкості мостів у нас ще є. Тут головне питання – організація роботи. Якщо роботи не буде (зі сторони Києва і його очільників і зі сторони міністерства), то, в принципі, Київ може розділитися на дві частини. Але це такий негативний сценарій, який я точно не хочу, щоб відбувся і був реалізований ворогом.

– Ви кажете, що головне тут організація роботи. Що маєте на увазі?

– Ну якщо є влучання, вже давно можна було б місту і міністерствам створити оперативні постійно функціонуючі експертні групи, які виїжджають на місце влучання, оцінюють ураження і хоча б від них можна отримати інформацію і повідомити киянам, наскільки це важкі ушкодження, через скільки часу буде відновлено дорожнє покриття, чи посилені якісь опори, вантові троси. Все це має робити оперативна експертна група, комунікувати з киянами і казати, мовляв вибачте, але є ураження, очікуємо, що за тиждень все зробимо, плануйте свій шлях з роботи додому і назад відповідно до наших прогнозів. Що ви зможете цим мостом скористатися, наприклад, через тиждень, два дні або через декілька годин. Тоді б кияни зовсім по-іншому розуміли ситуацію, могли б щось прогнозувати, планувати і якось пересуватися без додаткового колапсу, який ми бачимо. На жаль, досі ніхто не дослухався, цих груп не створено, ми не маємо інформації, коли повноцінно запуститься Північний або Південний міст і хто там може їхати. Ці експертні групи одразу можуть сказати: чи легкові автівки, чи вантажівки зможуть проїжджати, чи, наприклад, автомобілі до 10 тонн. Я знаю, що через два дні я планую поїздку, моя машина до 10 тонн і я спокійно їду, знаючи, що цей міст відкритий. А зараз у нас відбувається хаотична організація дорожнього руху. Мені здається, міська влада самоусунулася і інформації від неї дуже мало стосовно того, як людям діставатися на роботу. Кияни самі мають зрозуміти, що працює, що не працює, які маршрути організовані, де вони потраплять у затори.