Після саміту миру війна не завершиться, але... - Андрій Сенченко

Чим ближче намічений на середину червня саміт миру у Швейцарії, тим більше різноманітних заяв про переговори України з Росією, які можуть бути після. Французькі ЗМІ пишуть, що Зеленського схилятимуть до переговорів з Путіним. Американські – що у Білому домі нібито розмірковують про заморожування війни в Україні.

Путін постійно вискакує із заявами про готовність до переговорів, але виключно на умовах "реалій на землі" – тобто визнання окупації частини українських територій. Що йде всупереч з нашою формулою світу та здоровим глуздом у принципі.

Звичайно, РФ та її прихильники чи тимчасові попутники намагатимуться зірвати саміт миру. Навряд чи вийде. Але заяви окремих лідерів (того ж Китаю), що на такій зустрічі мають бути подані обидві сторони конфлікту, роблять свою справу. До них дехто дослухається. Особливо на т.зв. Глобальному Півдні.

Водночас треба розуміти, що немає двох сторін конфлікту. Є агресор – Росія та жертва агресії – Україна. Тож вестись на такі заяви не варто. Вони робляться явно на користь РФ.

При цьому не слід переоцінювати можливі результати саміту у Швейцарії. Війна після нього не завершиться, справедливий мир не настане. Але важливим є тверезе розуміння загального шляху до такого миру. А цей спільний шлях – не лежить у площині розміну українських територій на припинення війни (а в такому разі це буде саме припинення) та прощення воєнних злочинів путінському режиму.

Саміт світу у Швейцарії – лише перший етап консолідації країн навколо України, вироблення єдиного розуміння формули світу. Але це базар, де в кожного – своя ціна, своя ідея. Ми ні з ким не готові обговорювати ідею обміну українських територій.