Путін пропонує гроші замість миру - Ігар Тишкевіч

Путін відмовився від ідеї перемир’я.

Але Трамп може поки що змиритись.

Звісно, у заяві Кремля немає слова "ні". Виражається "згода" з нібито ідеєю Трампа не бити по енергетичній інфраструктурі двох країн упродовж 30 днів. Тобто РФ не намагається вразити українські газо- та нафтовидобувні потужності, а також об’єкти електроенергетики. Україна у відповідь має перестати завдавати ударів по російським НПЗ та нафтосховищам. Друга анонсована Путіним новина — обмін військовополоненими та передача Україні 23 тяжко поранених військовослужбовців. Це весь попередній результат двогодинної розмови президентів.

Але на ідею перемир’я Путін не пішов. Точніше висунув заздалегідь неприйнятні умови:

• зупинення мобілізації;

• припинення військової допомоги Україні.

Що природно дає РФ перевагу через згаданий місяць.

Для Трампа результат, м’яко кажучи, не вдалий. Але при цьому Путін зробив пропозиції у російських традиціях "флангової дипломатії" — допомогти у деескалації в Ємені (тобто вплинути на хуситів) і, наскільки розумію зі слів про "взаємодію у питаннях ядерного нерозповсюдження", посередництво у переговорах з Іраном щодо ядерної угоди.

А в обмін попросив розпочати ще один цікавий процес — переговори щодо безпеки судноплавства у Чорному морі. При цьому РФ має лише одну "сильну карту" — повітряні атаки на українські порти. А ось позиції України в цьому випадку набагато сильніші — Чорноморський Флот давно не ризикує далеко відходити від бази в Новоросійську. Але початок "переговорного треку" про безпечне судноплавство може створити умови, за яких РФ спробує повернути позиції. Крім того, це тема, яку в майбутньому Путін спробує розвинути у питаннях, наприклад, "демілітаризації Одеси". Вкрай незручний для України прийом — дроблення питань. Свого часу, в рамках "Мінського процесу", Кремль так вивів за дужки питання Криму. Наскільки розумію, зараз створює базу для аналогічної комбінації, тільки вже з прицілом на українські порти, зайняти які РФ так і не змогла.

І, нарешті, Путін, ймовірно, пропонував Трампу і спільний продаж природного газу європейським споживачам і деякі контури аналога "угоди про ресурси". Тим більше, що перед розмовою в РФ послабили обмеження для іноземних власників російських активів. І частини американських компаній дозволили їхній продаж. Якщо захочуть. Адже паралельно на з’їзді РСПП Путін заявив про готовність сприяти поверненню до Росії "іноземного бізнесу".

Таким чином, щодо України поки що не домовилися. Але Путін спробував зробити щедру пропозицію США. Фінансово вигідне.

Питання реакції Трампа. Заявити про провал зустрічі він не може. Сторони фактично домовились домовлятися. Наскільки американський президент готовий діяти з позиції сили, покажуть уже найближчі два тижні. Саме в цей період має розпочати діяти останній санкційний пакет, запроваджений Джо Байденом. Або не розпочати — якщо Дональд Трамп розпорядиться випустити кілька General License, які фактично відкладають момент початку санкцій.

Проте перший раунд показав логіку дій Кремля. А саме:

1. Спроба розширити поле обговорення, пропонуючи США послуги в інших регіонах, вимагаючи поступок по Україні натомість.

2. "Дроблення" питань війни в Україні, намагаючись вивести окремі складові у самостійний трек. Наприклад, питання Чорного моря. Можливо, у майбутньому, енергетики

3. Пропонуючи США економічні бонуси (або просто ресурси) як плату за окремі політичні поступки;

Поки що на стіл не викладено карту позиціонування РФ стосовно КНР. Але тут, гадаю, Путін торгуватиметься і з Вашингтоном, і з Пекіном.

Джерело — Ігар Тишкевич у Facebook.