Не тільки через війну: чому жінки в Україні не хочуть народжувати - Тетяна Даниленко

Чергова сенсація, яка навіть не новина.

За підсумками 2024-го в Україні смертей майже втричі більше, ніж народжень.

Рік був ще гіршим за 2023-ий.

Все списують на війну, але тенденція давня. І з чого б їй бути іншою?

Вивезла дітей — погана матір, не вивезла — ще гірша.

Війна і фінансове становище — очевидні причини.

Але суспільний тиск, який переживає зараз українська жінка — за межами можливого.

Вона зобовʼязана бути вічно молодою, доглянутою і красивою.

Має відбутися як особистість і як фахівець (а бути мамою в нашому суспільстві дорівнює бути ніким, навіть якщо мова про багатодітних).

Українська жінка повинна готувати як шеф-кухар ресторану і тримати інстаграм-порядок вдома.

Повинна бути фінансово самодостатньою.

Повинна довести, що вона не "донька X", не "дружина Y" і не "коханка Z" і її успіхи — її власна заслуга, а не батька, чоловіка, бойфренда, коханця.

Після народження дитини жінка щодня має демонструвати, що вона — не зіпсований товар, а як і раніше — худа, молода, красива, успішна, карʼєрно мотивована.

І, повторюся, до роботи матері (а це тривалий час робота) — нуль суспільної поваги.

Токсичні штампи і стереотипи стосовно матерів сочаться отрутою з кожної соцмережі. Ми в цьому контексті мало в чому відірвалися від решти дикунського концтабору "СНГ".

Додайте сюди жахливий брак дитячої інфраструктури — від майданчиків до дитсадків.

У суспільствах, де матір — це другий сорт жінки, самотня матір — развєдьонка с пріцепом, а діти — фактор роздратування у громадських місцях, не може бути хорошої демографії.

Якщо ми хочемо вижити як нація, потрібно ставати європейським Ізраїлем не тільки в сфері нацбезпеки та оборони. Будувати армію як в Ізраїлі і залишатися Росією в ставленні до материнства і дитинства жодного сенсу немає.

Джерело: допис Тетяни Даниленко у Facebook

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.