Путін має план: чому Росія висуває шалені вимоги на переговорах

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Росія вимагає, щоб Фінляндія вийшла з НАТО, так вона завищує стартову планку, а потім може обміняти відмову від цієї вимоги на реальні поступки. Саме так логіку Москви пояснюють ШІ ChatGPT, Gemini та Claude. За їхньою оцінкою, такі умови є інструментом тиску, а не реалістичним планом угоди.

За інформацією BILD, російські представники на неофіційних переговорах щодо припинення війни в Україні висунули умови "нового європейського порядку безпеки". Ці пропозиції також надали європейським учасникам переговорів в Абу-Дабі.

Які умови Москва включила у пропозицію

План Росії передбачає, що Москва збереже окуповані українські території та отримає весь Донбас, включаючи підконтрольні Києву частини Донецької та Луганської областей. Україні пропонують позаблоковий статус та відмову від вступу до НАТО, але не виключають її членство у Євросоюзі. Порти Одеси та Миколаєва хочуть демілітаризувати, щоб Україна не могла використати їх як військово-морські бази.

Естонії, Латвії та Литві пропонують відмовитись від розміщення баз НАТО. Молдову – перетворити на федерацію, а Придністров’ю та Гагаузії дати можливість провести референдуми щодо незалежності при вступі країни до ЄС. Натомість Москва пропонує вивести ядерну зброю з Білорусі, відмовитися від розміщення там ракет середньої дальності та вивести війська з Придністров’я.

Навіщо вимагати те, на що не погодяться

Усі три ШІ сходяться в одному: це переговорне "якоріння". Сторона починає з настільки високої планки, що подальший торг уже йде щодо неї. Тоді відмова від частини початкових вимог виглядає поступкою, хоча опонент натомість приймає інші умови, більш значущі для ініціатора.

"По суті, це демонстрація максималістської позиції: спочатку вимагати неможливого, щоб потім будь-які менші поступки виглядали компромісом", — вважає ChatGPT.

Gemini пояснює цей механізм на прикладі територій та статусу України. Якщо обговорювати одразу лише ці пункти, зустрічні поступки вимагатимуть саме з них. Вимоги до Фінляндії та Молдови розширюють простір для торгу: Москва зможе відмовитись від частини заявленого та представити це як суттєвий крок назустріч.

"Нездійсненні пункти потрібні, щоб потім "поступитися" їх в обмін на реальні: Донбас, нейтралітет України, обмеження на західні сили біля кордонів", — пояснює Claude.

На кого ще розраховано жорстку позицію

Ще одне пояснення – боротьба вплив між самими посередниками. BILD описує цей пакет як одну із пропозицій, які обговорюють у неофіційних переговорних колах. Вони діють кілька конкуруючих груп, зокрема пов’язані з військовими. Gemini пов’язує цю конкуренцію із прагненням учасників показати керівництву свою максимальну жорсткість.

"У російській політичній системі в періоди невизначеності чиновники та силовики часто намагаються "бігти попереду паровоза" і формулювати максимально жорсткі, безкомпромісні позиції, щоб продемонструвати керівництву свою твердість і не опинитися в ролі "слабкої ланки", готової до капітуляції", — йдеться в оцінці Gemini.

За оцінкою ChatGPT, для європейської аудиторії такі вимоги є залякуванням і перевіркою єдності альянсу. Реакція на них допомагає шукати розбіжності та просувати тезу, ніби припинення війни залежить від поступок Росії далеко за межами України. Gemini також зазначає розрахунок на втому Заходу: на тлі граничних вимог наступні умови мають здаватися більш прийнятними.

Claude звертає увагу на внутрішню аудиторію. Розмова про "новий порядок безпеки" дозволяє уявити війну як боротьбу за перебудову відносин з усією Європою та виправдовувати її ціну. У цій логіці сама зухвалість формулювань стає політичним інструментом – навіть якщо ніхто не розраховує на буквальне виконання кожного пункту.

Як повідомляв "Телеграф", в Абу-Дабі пройшли окремі консультації з європейськими партнерами, представниками НАТО та Єврокомісії про консультації в Абу-Дабі. Згідно з інформацією з публікації, другий день переговорів мав відбутися під знаком територіального питання. Це дає контекст для обговорення територіальних вимог, але не розкриває, у чому саме вони полягають.