Сто років "Металісту": як домашній стадіон харківської команди пройшов шлях від кладовища до арени Євро-2012 (фото, відео)

11 грудня 2025 року виповнюється рівно сто років від дня, коли в Харкові народився футбольний клуб "Металіст". За цей час він встиг пережити тріумфи, падіння, відродження та знову знайти своє місце в українському футболі. Разом із клубом свою історію писав і стадіон "Металіст" — арена, яку сьогодні важко впізнати у порівнянні з її першим виглядом.

У джерел — стадіон до 1950-х

У 1925 році харківські металісти – працівники паровозобудівного заводу – разом із міськими спортивними активістами вирішили створити власну футбольну команду та звести для неї стадіон. Ідея отримала особисту підтримку Анастаса Мікояна, тож роботи розпочалися швидко. На місці колишнього кладовища Святого Духа з’явилася футбольна арена, яку відкрили 12 вересня 1926 року, хоча трибуни ще не були добудовані. Була лише одна, західна трибуна на 500 глядачів.

У 1930-х стадіон розширили: побудували східну трибуну, спортивні зали, роздягальні, місця для проведення масових заходів. У ті роки арена не раз змінювала назву — "ХПЗ", "Зеніт", "Трактор", а перед війною стала головним спортивним центром Харкова. Друга світова війна практично знищила стадіон — трибуни перетворилися на руїни. Проте вціліла ротонда Вхідного касового павільйону, увінчана куполом.

Відновлення і нова ера спорту: 1950–1970-ті

Відродження "Металіста" почалося у 1949 році. У наступні роки стадіон знову пережив низку перейменувань — "Дзержинець", "Авангард" — і лише у 1963 році повернув початкову назву.

У середині 1960-х стартувала масштабна реконструкція. Арена була розрахована на 40 тисяч глядачів, вперше в СРСР обладнали дренажну систему поля, а трибуни накрили дахом. До 1974 року стадіон отримав електронне табло, освітлення, спортивні приміщення, готель під трибуною та медико-відновлювальний центр. Проте будівництво Південної трибуни затягнулося на десятиліття — її недобудований каркас простояв аж до початку 2000-х.

Реконструкція до Євро-2012 і сучасний вигляд

Найграндіозніші зміни арена пережила у 2007–2009 роках, коли Харків готувався до матчів Євро-2012. Реконструкція передбачала повне оновлення ключових частин стадіону. Східну трибуну повністю знесли та збудували заново, а Південну — добудували й модернізували. Одним із наймасштабніших етапів стало встановлення 24 опор та гігантського даху вагою понад 3 400 тонн.

Також облаштували нову систему освітлення потужністю 2 400 люксів, змонтували 42 000 сидінь і два великі LED-табло, уклали сучасні бігові доріжки Mondo та звели п’ятиповерховий VIP-комплекс.

У грудні 2009 року стадіон урочисто відкрили після реконструкції.

У 2021 році стадіон отримав статус бази олімпійської підготовки та офіційно був перейменований на Спортивний комплекс "Металіст". А та сама ротонда досі стоїть — купол з монолітного залізобетону вінчає скульптура дискоболу авторства Матвія Манізера.

Що відомо про клуб "Металіст"

"Металіст" був одним із найяскравіших клубів України. На його рахунку перемога в Кубку СРСР 1987/88. Після розпаду СРСР "Металіст" став постійним учасником чемпіонату України. "Золота ера" клубу припала на період президентства Олександра Ярославського (2006–2012), коли команда під керівництвом тренера Мирона Маркевича шість разів поспіль завоювала бронзові медалі Прем'єр-ліги та дійшла до чвертьфіналу Ліги Європи УЄФА (сезон 2011/12). У сезоні 2012/13 клуб здобув срібні медалі чемпіонату України.

У 2016 році через фінансові проблеми та відмову тодішнього власника Сергія Курченка погасити борги клуб втратив професійний статус і припинив існування. На його основі виникли два нові проєкти: "Металіст 1925", створений уболівальниками і колишніми гравцями, і СК "Металіст", що проіснував недовго.

Раніше "Телеграф" розповідав про історичні місцини Харкова. Серед іншого — про Сортування та історію району, чому в СРСР не вдалось перейменувати Нову Баварію та чим славиться Основа.