Дала ім’я мегаполісу й приносила йому серйозні проблеми: що особливого в річці Харків і як вона раніше виглядала

Річка Харків займає в історії однойменного міста особливе значення. За однією з версій, саме вона дала ім’я первісному поселенню, яке за кілька століть виросло у мегаполіс Харків. При цьому річка, хоч і невелика за розмірами, деякий час створювала мешканцям міста незручності.

Згадка про річку Харків трапляється задовго до офіційної дати заснування міста. Історики відносять найраніше зафіксоване появлення її назви у "Великому кресленні" 1556 року. Але дослідники впевнені, що топонім існував і раніше, просто більш ранні письмові свідчення не збереглися.

Наприкінці XVIII століття зв’язок міста з річкою підтверджує "Топографическое описание Харьковскаго наместничества" 1788 року: "Губернской город Харьков… называется по речке Харькову, при которой он расположен".

Попри всю свою значущість, річка Харків за своїми розмірами вважається скромною водоймою. Її довжина — всього 71 кілометр, ширина від 2 до 20 метрів. Витік розташований на території сучасної Бєлгородської області РФ, після чого річка перетинає кордон неподалік від села Стрілеча й переходить у Травнянське водосховище. Далі вона тече на південь, минаючи або оминаючи низку населених пунктів — Липці, Слобожанське, Борщеву, Черкаські Тишки, Циркуни. У межах Харкова річка перетинає окружну дорогу в районі садового товариства "Горобина" й закінчує свій шлях у самому історичному центрі, впадаючи в Лопань.

Попри невеликі розміри, річка в минулому постійно завдавала клопоту городянам. Сьогодні її береги в центрі укріплені, але колись правий берег був низьким, болотистим, і весняні повені щороку завдавали шкоди.

У 1770 році через Харків збудували дерев’яний міст, який з’єднав місто із Захарківською частиною. Після сильного паводка 1853 року підвищили висоту правого берега й частково змінили річище, але навіть це не врятувало від чергового весняного розливу в 1893 році. Пізніше берег підняли знову й укріпили дерном. Також там облаштували пляж.

Колись у Харкові водилася досить велика риба. Краєзнавці зазначають, що 1920 року під Харківським мостом востаннє спіймали стерлядь, а в 1938-му — міногу. Сьогодні риболовля на річці має радше любительський або спортивний характер: риба дрібна, і улов зазвичай повертають назад у воду.

Сучасного вигляду річка набула після Другої світової війни, коли Харків активно відновлювали. Тоді був збудований новий Харківський міст, що з’єднує центр із теперішнім проспектом Героїв Харкова, а береги ретельно впорядкували. У місці злиття Харкова й Лопані з’явився сквер "Стрілка".

У 1990-ті річкою ходив водний трамвай, але згодом його спалили.

Раніше "Телеграф" розповідав про будівництво одного з найвідоміших символів Харкова — фонтану "Дзеркальний струмінь".