Київ, якого більше немає: як виглядав перший столичний хмарочос і хто його знищив (фото)

Сьогодні у Києві є багато висотних будівель, які сягають колосальних розмірів та зачаровують своєю красою. Однак мало хто знає, що далекого 1912 року в столиці з’явився перший хмарочос, який вражав городян своїми масштабами і явно випереджав свій час.

Ця грандіозна споруда Льва Гінзбурга сягала заввишки 67,5 метрів і стала справжньою сенсацією. "Телеграф" розповідає читачам історію першого київського хмарочоса, який був безжально знищений та не зберігся до наших днів.

Історія будівництва хмарочоса Гінзбурга

Хмарочос Гінзбурга — це 12-поверховий будинок, побудований у Києві на початку XX століття. Він увійшов в історію як "перший хмарочос України". Розташовувався хмарочос на вулиці Інститутській.

Цю ділянку придбав у 1889 році київський купець першої гільдії Лев Гінзбург. У 1910 році він вирішує побудувати на цьому місці прибутковий будинок і здійснює в місті справжню будівельну революцію.

Цікаво, що у Гінзбурга була своя будівельна фірма, яку він і вирішив використати для спорудження величезного хмарочоса. На реалізацію свого задуму ні грошей, ні зусиль він не пошкодував.

Проєкт реалізували одеські архітектори Мінкус і Троупянський, використавши 12 мільйонів цеглин і понад 1,5 млн рублів. Величезна будівля стояла на Інститутській, займаючи цілий квартал.

У 1912 році будівництво було завершено і Київ отримав свій перший хмарочос. Будівля заввишки 67,5 метра стала сенсацією, вражаючи містян своїми масштабами.

Хмарочос мав 94 квартири з першими в Києві ліфтами "Otis", розкішну ліпнину на фасаді та тераси з видом на місто.

Включаючи вежу, у хмарочосі було 12 поверхів. Був присутній і один підземний поверх. У деяких квартирах було по 11 кімнат, а всього їх налічувалося близько 500.

Хмарочос був однією з найвищих житлових споруд у світі на той час, поступаючись лише кільком хмарочосам у США, Німеччині, Канаді та Аргентині. Він став символом амбіцій Києва як сучасного європейського міста, відкритого до нових технологій та архітектурних рішень.

Цікаво, що через вежу та шпиль на хмарочосі, деякі паломники плутали будинок із храмом. Тоді така архітектура у звичайних будівлях була вкрай незвичною.

Що сталося з хмарочосом Гінзбурга

У радянські часи хмарочос був націоналізований. Його перетворили на житловий будинок — готельні номери перепланували на комунальні квартири. До 1928 року будинок Гінзбурга був найвищим у Радянському Союзі.

Сам Лев Гінзбург втратив все своє майно і, позбавлений колишнього добробуту, помер у злиднях у 1926 році.

Трагічний фінал хмарочоса настав 24 вересня 1941 року, коли за наказом радянських спецслужб під час вибухів у центрі Києва будівля зазнала значних пошкоджень.

Перед німецькою окупацією, радянське НКВС замінувало багато будинків Києва і хмарочос Гінзбурга було знищено одним із перших.

На початку 1950-х його залишки демонтували, а історія цієї споруди залишилася у пам’яті киян як один із символів епохи прогресу та інновацій.

У 1954-1961 роках на його місці було збудовано іншу будівлю — готель "Москва", який у 2001 році перейменований на готель "Україна".

Наразі на місці першого київського хмарочоса продовжує стояти готель "Україна".

Нагадаємо, у Києві є унікальна споруда — Будинок невтішної вдови, який був збудований у 1907-1908 роках у стилі раннього модерну. Будинок має одну унікальну особливість — фасад будівлі прикрашений маскароном у вигляді голови жінки, яка "плаче" під час дощу.

Місцеві жителі запевняють, що якщо підійти до особняка впритул і постояти біля нього в тиші кілька хвилин, то можна почути містичний шепіт.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, де в Києві знаходиться атмосферний покинутий готель із позаминулого століття і як виглядає цей готель-примара. На жаль, будівля її давно спорожніла і не приймає постояльців, проте це місце продовжує розбурхувати уяву сучасників.