Поляки висипали українське зерно. Відповімо? Що сталося на кордоні і до чого тут РФ

У Польщі фермери висипали зерно з українських вантажівок на кордоні та відновили блокування пунктів пропуску, скарги лишаються ті самі — митний безвіз, що спричинив потік тонн дешевшого зерна до Європи. Проте цього разу українське суспільство кроку поляків з розсипаним зерном не зрозуміло та сприйняло як образу та неповагу. Посівна та жнива в Україні другий рік поспіль проходили з ризиком для життя українських фермерів та іноді закінчувалися трагічно, в умовах дефіциту ресурсів для розмінування, бомбардувань ангарів з тоннами збіжжя у портах Чорного моря та блокуванням водних маршрутів окупантами. "Телеграф" розбирається, що підштовхує європейських фермерів до таких різких дій.

Причина не лише в Україні. Кожен протест унікальний

Насправді фермери протестують не лише у сусідній з Україною Польщі, а й у Греції, Італії, Іспанії, Бельгії, раніше ефектні протести відбувалися у Німеччині, Франції, Португалії та Нідерландах. Мітингувальники перекривали дороги масивними тракторами, обливали міста перегноєм, закидували стіни Європарламенту яйцями, палили шини, влаштовували бійки з силовиками аж до застосування сльозогінного газу. І причини гніву в усіх них різняться — від цін на пальне й електрику до нових екологічних правил та митного безвізу з Україною (це здебільшого стосується наших сусідів). Розгляньмо основні з них.

Екологічні правила "Європейський зелений курс" (European Green Deal), спрямовані на боротьбу зі зміною клімату.

Зараз на сільськогосподарський сектор припадає 11% викидів парникових газів ЄС, які Союз намагався скоротити новою політикою, яка є частиною Європейської Green Deal (має на меті зробити блок кліматично нейтральним до 2050 року, включатиме зобов’язання для фермерів виділяти щонайменше 4% орних земель під непродуктивні об’єкти. Вони також повинні зменшити використання добрив щонайменше на 20%). Для початку ЄС мав на меті скоротити вдвічі використання хімікатів до 2030 року в рамках Green Deal. Пропозиція також включала заборону на використання пестицидів у громадських парках і садах, школах тощо.

Фермери протестували, бо впевнені — обмеження зроблять європейський сільськогосподарський сектор менш конкурентоспроможним щодо імпорту. У відповідь на протести 6 лютого в ЄС послабили частину рекомендацій щодо сільського господарства. Тому з остаточного проєкту викреслили пункт про скорочення викидів сільським господарством, крім CO2, на 30% до 2040 року. А проте, протести досі тривають.

(!) І польські фермери також не виняток, вони вимагають скасувати кліматичні обмеження. В Польщі 9 лютого фермери заблокували центр Познані понад тисячею тракторів, підривали петарди й включили марш "Зоряних війн". Найпопулярнішою скаргою, звісно, було те, що "Польщу завалює зерно з України", але на прийомі у воєводи фермери висунули 7 вимог. І не менш важливою вимогою було відправити на смітник "Зелений курс" ЄС разом з його обмеженнями.

Дизельне пальне

У Німеччині фермери протестували здебільшого проти скасування субсидій на дизельне пальне для сільгосптехніки. Уряд збирався скасувати ці податкові пільги у рамках комплексу заходів для закриття "дірки" у федеральному бюджеті.

Ціни на електроенергію

У Греції фермери мітингували через високі ціни на електроенергію, дизельне пальне, субсидований корм, зміни екологічних правил ЄС.

Скасування пільг

В Італії заворушення відбуваються через скасування пільг з податку на прибуток, зміни набули чинності цього року. У Франції селян розлютив урядовий план поступового скасування податкових пільг для фермерів на дизельне пальне в рамках ширшої політики переходу на зелену енергетику.

Протести поширюються поза ЄС

Приклад європейців надихнув фермерів у Великій Британії, хвиля мітингів сягнула міста Дувр. Один з організаторів мітингів, Джефф Гібсон, зізнався, що "протести фермерів у Європі показали нам, чого можна досягти, і, сподіваюся, уряд почне звертати увагу". Британці скаржаться на невигідні умови для свого експорту та вважають, що їх заполонив дешевий імпорт.

На унікальність протестів у кожній країні також звернув увагу підприємець Роман Матис у Facebook.

"Є два протести польських фермерів — один справжній, а другий "для істеричних телеграмканалів. Найперше і ключове це ті ж вимоги що і в аналогічних протестувальників в інших країнах Європейського союзу. Бо фермери протестують не лише в Польщі, але і в Німеччині, Франції, Іспанії тощо. Просто з іншими країнами у нас нема пунктів пропуску на кордоні, то нам і не розповідають про ці протести. А тим часом фермерські трактори блокують центр Парижу з не меншим ентузіазмом ніж їхні колеги роблять це у Варшаві чи Дорогуську. Їх об’єднали для протесту вимоги зупинити запровадження так званої "Зеленої угоди", котра є пакетом політичних ініціатив Єврокомісії з метою виводу Європейського Союзу на шлях екологічної трансформації з фінальною метою — досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Ці ініціативи тягнуть за собою запровадження нових біопрепаратів, генетично різноманітних систем, точного землеробства, нових методів селекції рослин і т.п., що на думку протестуючих здорожить виробництво і зробить заняття фермерством абсолютно невигідним. До цього додається той факт, що завдяки продовженому дозволу безмитного ввезення агропродукції з України, на найближчий до нас польський ринок потрапляють продукти, які вирощуються з використанням дешевих пестицидів. Завдяки чому продукція є дешевшою і створює нечесну конкуренцію на ринку", — пояснює Матис.

Розсипане зерно з України

Причина невдоволення фермерів у Польщі — ніби Європейський Союз робить недостатньо, щоб зупинити дешевший імпорт агропродуктів з України, який "підриває" місцеву продукцію. Вони хочуть, щоб ЄС відновив вимогу для українських далекобійників отримувати дозвіл на роботу у 27 країнах-членах. Подібні вимоги висувають угорські фермери.

Проте найбільше обурення викликало саме "зернове піратство", коли фермери зупинили фури з українським зерном для Литви. Інцидент стався 11 лютого поблизу переходу "Ягодин — Дорогуськ", де польські фермери відновили протести з блокадою. До Польщі в’їхали три вантажівки, якими керували українські водії, протестувальники зупинили фури, пошкодили автівки, силоміць їх відкрили та висипали з них по 3 тонни зерна. Водії повернули назад в бік України. За даними польського видання RFM 24, справу розслідує поліція, яка наразі з'ясовує подробиці події та вилучає докази. За словами польських правоохоронців, аграрії нібито відібрали проби висипаного зерна та планують передати їх на дослідження на вміст заборонених речовин.Матеріали згодом обіцяють направити до прокуратури.

Відео з черги перед Ягодином виклав один із організаторів блокади Рафал Меклер, де похвалився скоєним та подав кривдників як жертв, мовляв, польські фермери "змушені брати справу у свої руки". Маклер — лідер люблінського осередку партії "Конфедерація", дуже своєрідного політичного угруповання, що поширює антиукраїнські гасла, виступає проти надання допомоги Києву. Партія втратила популярність після початку вторгнення РФ в Україну, але "піднялася" у рейтингах під час протестів фермерів.

Посол України в Польщі Василь Зварич повідомив, що вантажівки, з яких висипали зерно, прямували до Литви.

"Українські дипломати перебувають на прямому звʼязку з водіями зазначених вантажівок. Ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин і не дозволити подібних варварських дій в майбутньому", — написав посол.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба засудив дії польських фермерів.

"Псування українського зерна на польському кордоні є неприпустимим. Будь-який хлібороб повинен знати, скільки праці забирає вирощування зерна, особливо у воєнний час. Заради дружніх українсько-польських відносин винуватці цієї провокації мають бути притягнуті до відповідальності", — зазначив Дмитро Кулеба.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка заявив, що брак реакції з боку польських влад призведе до ксенофобії та політичного насильства. Єдине, що, на його думку, може врятувати ситуацію – це зняття всіх блокад і гарантії безпеки українським вантажам в Польщі.

"Інакше завтра Меклер і його банда почнуть вбивати українців за те, що вони українці, — написав посадовець у фейсбуку. І додав: "якщо байдужість до насильства над українськими товарами в Польщі збережеться, то я не здивуюсь знищеним фурам з польським сиром чи просто знищеним польським товарам на полицях українських супермаркетів".

Наразі жодних вибачень чи пояснень від офіційних осіб за знищене українське зерно не пролунало. Натомість заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак анонсував PAP, що Варшава запровадить перевірки всього українського зерна на кордоні.. Мовляв, Україна ввозить до Польщі багато фуражного зерна. Він каже, що зареєстровано 15 000 перевезень фуражного зерна, іноді десятками вагонів. Україна відправляє його транзитом, а воно згодом повертається до Польщі.

"Усього в Україну було відправлено і мало залишитися в Польщі 6 млрд злотих, тобто 330 тисяч тонн технічного зерна", — додав він і повідомив, що одна з компаній відповідала за імпорт зерна на суму 0,5 млрд злотих.

Він не знає, чи потрапило це зерно на столи поляків, оскільки більша частина зерна не тестувалася. А чужим тестам Колодзейчак не довіряє.

Як повідомлялося раніше, станом на 11 лютого заблокованими залишаються два пункти пропуску "Ягодин" та "Рава Руська", де у чергах застрягли сотні вантажівок. Також протестувальники загрожують заблокувати ще два пункти на кордоні з Україною — "Устилуг" та "Угринів".