Мільярди Путіна на оборону та відбудову України: чи наважиться Захід передати Києву заморожені російські активи

Понад два роки політики, юристи та економісти з усього світу розмірковують над дилемою: чи можна забрати у Росії та віддати на потреби України близько 282 мільярдів доларів заморожених російських активів?

Мова про міжнародні резерви Центрального банку РФ, що були заблоковані країнами "Групи семи" (G7), ЄС і Австралією у відповідь на повномасштабну агресію Москви проти України.

У відповіді на запит "Телеграфу" Міністерство юстиції України констатує: на міжнародному рівні тривають дискусії щодо конфіскації російських активів, однак наразі остаточного рішення не ухвалено.

Питання того, що робити з активами Центробанку РФ — серед основних на повістці дня саміту G7, що пройде з 13 по 15 червня в Італії. Розповідаємо, що відомо на зараз.

Що пропонують США та Європа

Наразі у партнерів Києва є три основні варіанти:

1 – конфіскація всіх заморожених російських активів на користь України;

2 – передача Україні прибутків від заморожених російських активів;

3 – передача Україні заморожених активів у вигляді кредиту або випуск облігацій.

Головними прихильниками конфіскації суверенних активів РФ у різних варіантах виступають США та Великобританія, які мають у розпорядженні приблизно 5 та 32 мільярди доларів таких ресурсів відповідно.

Утім остаточне слово залишається за країнами-членами Європейського Союзу, де зосереджено левову частку активів: більш ніж дві третини з них зберігається у депозитарії Euroclear у Бельгії. Це близько 190 млрд доларів у вигляді цінних паперів й готівки, що приносять прибуток, який і хочуть віддати Україні.

"Вважаю, що нам терміново треба знайти спосіб використати російські активи, щоб допомогти Україні фінансувати оборону і реконструкцію. Для цього є вагомі аргументи — правові, економічні та моральні. Але ми зобов'язані діяти разом і зважено", — заявила наприкінці лютого 2024 року міністерка фінансів США Джанет Єллен.

24 квітня президент Джо Байден підписав схвалений Конгресом законопроєкт "Про відбудову економічного благополуччя та можливостей для українців" (англ. коротко REPO). Глава Білого дому отримав повноваження застосувати процедуру конфіскації суверенних активів РФ з подальшою передачею коштів до спеціальних фондів: компенсаційного та "Фонду підтримки України".

Згодом ці активи за рішенням державного секретаря США можуть бути передані майбутньому міжнародному компенсаційному механізму, використані для відновлення України або ж передані Києву як гуманітарна чи економічна допомога.

Та будь-які кроки можливі лише після підтвердження того, що це "відповідає національним інтересам Сполучених Штатів", а дії скоординовані з лідерами "Групи семи". Тож адміністрація Байдена не ухвалюватиме жодних рішень без узгодження з партнерами у червні.

Хоча початково Штати намагалися переконати ЄС у необхідності повної конфіскації російських активів, за останніми даними, Вашингтон обговорює з союзниками пропозицію надати Києву пакет на 50 мільярдів доларів і погасити цю суму за рахунок прибутків від російських активів, які заморожені у Європі, та на які нараховуються відсотки.

За даними Bloomberg, американський план у разі його узгодження замінить пропозицію Європейського союзу. Так, наприкінці квітня 2024 Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що "Євросоюз розробив план щодо використання прибутків від заморожених активів РФ". Для цього вже підготовлене відповідне законодавство.

"Запроваджено правила для центральних депозитаріїв цінних паперів, які генерують прибутки від активів. Їх потрібно відокремити, ідентифікувати та обліковувати їх окремо. Тепер такі прибутки знаходяться на окремих накопичувальних рахунках", — зазначив Боррель.

Він підкреслив, що механізм зможе приносити 3 мільярди євро (або 3,2 млрд доларів) на рік. 90% від суми планують спрямувати на термінові військові потреби оборони України через Європейський фонд миру (англ. European Peace Facility). Ця пропозиція отримала схвальні відгуки від більшості країн-членів ЄС. Проти відкрито виступили Австрія та Угорщина.

Водночас Лондон пропонував надати Києву заморожені активи в кредит: "Є можливість використати щось на кшталт синдикованого кредиту чи облігацій, які фактично використовують заморожені російські активи як гарантію, аби надати ці гроші українцям, знаючи, що ми їх повернемо, коли Росія виплатить репарації", – пояснював міністр закордонних справ Великобританії Девід Камерон.

Західні столиці занепокоєні, що будь-яке радикальне рішення створить небезпечний прецедент у міжнародному праві та становитиме загрозу для інших країн, які тримають свої активи на Заході. Мовляв, такий крок поставить під загрозу міжнародний правопорядок та стабільність функціонування фінансової системи.

За інформацією The Wall Street Journal, одним із найзапекліших противників спроб вилучити частину заморожених активів Кремля виступає Німеччина.

"Німеччина побоюється, що конфіскація, а не заморожування цих коштів може створити прецедент і спровокувати нові позови проти них за злочини часів Другої світової війни", — зазначає видання.

Відмову від конфіскації також лобіювали треті країни, зокрема Індонезія та Саудівська Аравія, які стурбовані майбутнім власних резервів, що зберігаються на Заході.

Чи можлива конфіскація за міжнародним правом

Конфіскація російських активів – це питання, яке має не лише політичний вимір, а й правовий.

"У міжнародному праві, дійсно, були б підстави для виправдання конфіскації активів. Основним інструментом є інститут контрзаходів. Контрзаходи — це заходи реагування на первинне протиправне діяння. У цьому випадку, очевидно, це вторгнення, агресія Росії проти України, яка дуже чітко встановлена ​​як протиправна дія згідно з міжнародним правом.

Саме по собі навіть заморожування активів є чимось, що не відповідає міжнародному праву, оскільки воно посягає на можливість власника активів розпоряджатися ними на свій розсуд, викликає проблеми з точки зору державного імунітету тощо. Але навіть для заморожування контрзаходи вже значною мірою були виправданням. Основа є. І вона використовувалася принаймні для деяких аспектів заходів, які були вжиті щодо російських активів за кордоном", — пояснює "Телеграфу" П’єр Клейн, професор у Центрі міжнародного права Вільного університету Брюсселя. Він брав участь у створенні спеціального меморандуму за результатами вивчення цього питання.

Правова перетика полягає у тому, що контрзаходи, по-перше, розглядаються не як інструмент покарання, а радше тиску на правопорушника, щоб той повернувся до міжнародних зобов’язань.

По-друге, контрзаходи є тимчасовими та зворотними за своєю природою. Наприклад, якщо Росія припиняє окупацію регіонів України та виводить свої війська, активи розблоковують – у контрзаходах більше немає сенсу. "Відмотати" все назад у разі конфіскації не вийде.

"Конфіскація активів спрямована на забезпечення репарацій за збитки, завдані Україні. І це певним чином переносить нас в іншу сферу. Це те, що називається вторинним зобов'язанням. Зобов’язання щодо репарацій, окремого від протиправних дій [Росії], не існує, — пояснює професор Клейн. — Немає елементу зворотності".

Єдиної думки щодо цього питання в правників немає, констатує він. Однак, якщо матиме місце відповідне політичне рішення, прецедент, до якого можна звернутися, існує.

"Генеральна Асамблея ООН в одній із ухвалених резолюцій щодо ситуації в Україні наголосила на обов’язку Росії відшкодувати збитки, завдані Україні, і запропонувала створити для цього спеціальний механізм. Ми маємо прецедент для цього. Понад 20 років тому ООН створила такий механізм для врегулювання наслідків вторгнення Іраку в Кувейт. Були дозволені дуже значні репарації, що керувалося міжнародним механізмом".

Якщо політики все ж досягнуть консенсусу саме в частині конфіскації близько 282 мільярдів доларів активів Центробанку РФ, може бути ухвалено політичне рішення, за яким у кожній країні слідуватиме адаптація внутрішнього законодавства, що дозволить виконати рішення.

"Держави, на території яких знаходяться ці активи, повинні ухвалити колективне рішення та досягти згоди щодо заходів, які вони готові вжити з цього приводу. Це саме по собі проблематично, оскільки ми усвідомлюємо, що активи розташовані в обмеженій кількості країн, деякі з них є невеликими за розмірами, наприклад, Бельгія, де розташована штаб-квартира Euroclear.

Зрозуміло, що Бельгія не в змозі приймати таке рішення самостійно, і це має бути колективне політичне рішення. З боку бельгійської влади є очевидний страх піддатися будь-яким заходам реагування чи відплати з боку Росії. Тому вони справді надзвичайно стурбовані тим, яку реакцію ці заходи можуть викликати. Для них немає жодних сумнівів, що єдиним способом рухатися далі є колективне політичне рішення", — роз’яснює П’єр Клейн.

На що можуть піти заморожені активи РФ

Позиція України полягає в тому, щоб через міжнародний механізм спрямувати заморожені російські активи на відбудову інфраструктури, зруйнованої армією РФ. На лютий 2024 року було встановлено, що для цих потреб необхідно майже 486 мільярдів доларів, що вже значно перевищує суму активів у розпорядженні міжнародних партнерів.

Минулого місяця Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію "Підтримка відновлення України". ПАРЄ закликала до створення міжнародного компенсаційного механізму під егідою Ради Європи; а також закликала держави-члени РЄ та країни, що не входять до неї, активно співпрацювати для якнайшвидшої передачі російських державних активів до створеного компенсаційного механізму.

2 квітня 2024 року у Гаазі було запущено першу складову компенсаційного механізму — міжнародний Реєстр збитків, до якого постраждалі українці вже можуть подати свої заяви.

Як роз’яснив у відповідь на запит "Телеграфу" Мін’юст, на сьогодні подати заяву можна за першою категорією "Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна". Очікується, що інші категорії будуть запущені протягом року. Загалом Реєстр збитків прийматиме заяви щодо більш ніж 40 категорій збитків. Та поки що подача звернення не означає автоматичне отримання компенсації.

"Реєстр збитків не має жодних функцій щодо визначення відповідальності та встановлення або виплати будь-яких компенсацій. Такими повноваженнями будуть наділені комісія з розгляду заяв та компенсаційний фонд відповідно, які будуть створені в рамках міжнародного компенсаційного механізму у майбутньому", — зазначили в Міністерстві юстиції.

Нині триває робота над підготовкою разом із міжнародними партнерами, власне, правового інструменту, на основі якого створять згадану компенсаційну комісію, що присуджуватиме постраждалим українцям виплати.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю "Телеграфу" експерт з енергетики Олександр Кацуба розповів, що в України є щонайменше три сильні сторони, які обов’язково треба врахувати про відновленні та розбудові держави у майбутньому.