Путін змушений заморозити війну? На Заході озвучили 4 сценарії

Росія готується розпочати довгострокову програму з відновлення своєї армії після втрат, понесених через повномасштабне вторгнення до України. Мета окупантів — максимально відновити бойові можливості своїх підрозділів та наповнити їх новою технікою та особовим складом. Однак принаймні до 2030 року у Кремля може виникнути низка проблем із цим.

Про це йдеться у матеріалі аналітикині Фонду Карнегі за міжнародний мир Дари Массікот. Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова ознайомилася з аналізом і тепер ми публікуємо головне з нього.

Втрати Росії

Як описує Массікот, вже на початок 2024 року російські збройні сили втратили понад 15 тисяч одиниць техніки та понад 350 тисяч особового складу пораненими й вбитими.

"На сьогодні Кремль покладається на стратегічні запаси техніки радянських часів", — пише експертка.

Москва втратила більше танків, ніж мала у своєму арсеналі до війни, а також понад 30% своїх найсучасніших самохідних артилерійських систем та систем залпового вогню. Чорноморський флот втратив понад 20% своїх довоєнних сил, а повітряно-космічні сили Росії втратили близько 10% довоєнного потенціалу.

Водночас особового складу під час війни проти України росіяни втратили більше, ніж в усіх разом узятих конфліктах за участі РФ після Другої світової війни.

"Попри те, що військові кладовища по всій Росії продовжують поповнюватися новими могилами, Кремль публічно не визнає жодних смертей і встановив кримінальну відповідальність за публічне обговорення загиблих у бойових діях як розголошення державної таємниці або "дискредитацію збройних сил", — описує Массікотт.

Утім за закритими дверима у Москві вже готуються до реконструкції своїх збройних сил, аби впоратися з понесеними збитками та втратами.

"Своїми заявами та діями Кремль демонструє намір швидко відбудувати свої збройні сили та, можливо, навіть розширити їх у наступні роки. Водночас Росія стикається з численними проблемами та внутрішніми викликами, які можуть завадити реалізації амбітних цілей", — пише аналітикиня.

Нова оборонна програма Кремля

На початку наступного року Росія, ймовірно, оприлюднить нову Державну програму озброєнь. Йдеться про довгострокові плани виробництва до 2034 року, які враховуватимуть уроки, засвоєні на полі бою в Україні.

"Подробиці про програму недоступні, але Путін сказав, що вона враховуватиме санкції, розширення НАТО, зростання чисельності російської армії, "проведення спеціальної військової операції" та економічний тиск на федеральний бюджет", — йдеться в матеріалі.

Нині близько 75% російської техніки в Україні — після ремонту чи модернізації, і лише 25% — нововиробленої. РФ має розгалужену мережу ремонтних заводів і певну кількість підприємств, які спеціалізуються на відновленні техніки із запасів. При цьому деякі цивільні заводи перейшли на військове виробництво. Підприємства, які виробляли хліб, тепер виготовляють безпілотники, а деякі заводи, які виробляли обладнання для буріння нафти чи газу, роблять стволи для артилерійських систем.

Та, наприклад, виробництвом чи ремонтом танків із запасів займається обмежена кількість заводів. Потужність підприємства "Уралвагонзавод" становить 200–250 нових та відремонтованих старих танків на рік. "Омськтрансмаш" готує 120 відремонтованих танків на рік.

Паралельно Росія стикається зі значним дефіцитом робочої сили в оборонній промисловості. Резерви, які використовувалися в минулому для вирішення цього дефіциту — мігранти, ув’язнені та студенти — потрібні як добровольці на війні.

Як прогнозує аналітикиня, на тлі цього для своєї нової збройної програми Росія може розглядати декілька сценаріїв.

Перший — обмежитися наявними потужностями (наприклад, 250–300 танків на рік) — тоді Москві не доведеться будувати нові заводи та витрачати великі кошти.

"Щоб цей план спрацював, конфлікт в Україні повинен бути заморожений або перейти в стан низькоінтенсивного протистояння до 2025 року, коли рівень залишків техніки радянської епохи може критично зменшитися", — описує Дара Массікот.

Другий — Кремль може спробувати наростити нове виробництво шляхом значних вкладень у будівництво заводів або реорганізацію ліній на наявних заводах.

"Дефіцит робочої сили та фінансові ризики стануть найбільшими викликами на цьому шляху. Переналаштування існуючих заводів призведе до тимчасової зупинки або зниження виробництва, що несумісно з нинішніми потребами Росії в умовах війни.

Російські заводи працюють на повну потужність, тому цей варіант, ймовірно, є занадто ризикованим. Будівництво нових заводів допоможе уникнути цієї проблеми, але таке розширення передбачає, що Росія закупатиме необхідне обладнання в Китаю чи інших партнерів", — вважає аналітикиня.

Ще одним способом є імпорт великої кількості військового обладнання з-за кордону. Якщо запаси російської техніки будуть вичерпані (за умови, що війна триватиме з такою ж інтенсивністю), Росія може вдатися до закупівлі наземної техніки в Пекіну.

І четвертий варіант — інтеграція у військо інновацій. Проте Массікот описує, що російські стартапи, які займаються технологіями в галузях БПЛА чи робототехніки, мають недостатньо інвестицій. Наприклад, грошова винагорода для російського солдата, який прийде з інноваційними військовим рішення до свого командира, становить всього 800 рублів (приблизно 9 доларів).

"Російська армія майже напевно не буде відновлена ​​або перебудована до стану, який вона мала до вторгнення в Україну 2022 року. Нові можливості, тактика та реалії на полі бою назавжди змінили те, якою буде російська армія до 2030 року та пізніше", — підбиває підсумки Массікот. За її прогнозом, всеосяжне відновлення армії РФ можливе лише після закінчення війни.

Збільшення чисельності війська

Ще в грудні 2022 року тодішній міністр оборони РФ Шойгу оголосив про плани збільшення чисельності війська до 1,5 млн осіб, включаючи 700 тисяч контрактних військових — днями російський диктатор Путін підписав указ про відповідне рішення. Утім, прогнозує експертка, на практиці досягти такої цілі буде складно.

"План Шойгу буде не тільки дорогим з точки зору зарплат та соціальних виплат, але й фактично вимагатиме подвоєння військової інфраструктури, яка зараз є в Росії. В довоєнний період російське військо ніколи не наближалося до показника в 700 тисяч контрактників.

Перед повномасштабним вторгненням до України Росія зменшила свою ціль з 475 тис. до 425 тис., що свідчить про те, що більші цифри були недосяжними наприкінці 2010-х років, принаймні з перевагами, пропонованими на той час. Росія все ще працює над будівництвом житла для деяких військовослужбовців та членів їхніх сімей, які уклали контракти до війни.

Щоб збільшити чисельність військовослужбовців за контрактом до 700 тисяч, Росії потрібно буде відремонтувати старі бази, побудувати казарми, сімейні будинки, школи, зручності на базі тощо. А це коштує немало… Супутні витрати можуть створити ще більше навантаження на оборонний бюджет, який уже намагається фінансувати переозброєння. Крім того, нещодавні арешти чиновників міністерства оборони — за звинуваченнями в корупції та несвоєчасному будівництві житла — свідчать про великий розрив між тим, що обіцяють, і тим, що виконують", — описує експертка.

Утримання такої чисельності війська може коштувати Росії понад 3 трильйони рублів (понад 32 мільярди доларів) щорічно, що майже вдвічі перевищує подібні довоєнні витрати.

Розширення збройних сил РФ також буде залежати від здатності ворога своєчасно підготувати навчений персонал. Російський тренувальний конвеєр наразі розрахований на чисельність сил лише приблизно в один мільйон особового складу.

Утім аналітикиня наголошує: попри все, російська армія отримала важливий досвід бойових дій та адаптується до умов сучасної війни. І має мотивацію обходити санкції та інші обмеження.

Тож вона закликає військових планувальників НАТО замислитися: коли російська армія зможе відновитися настільки, аби вчинити другу спробу вторгнення до України чи розв’язати масштабну війну проти Альянсу?

"Оскільки антагонізм Кремля щодо України та Заходу загострюється, для політиків та військових буде критично важливо передбачити, моніторити та реагувати на прогрес у відновленні військових сил Росії найближчими роками", — вважає Дара Массікот.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що Росія, ймовірно, готується до проведення ядерних випробувань. Однак експерти вважають, що мета цих дій не обмежується лише залякуванням світової спільноти.