Від рибальського селища до центру геополітики: що відомо про Шеньчжень, де зустрінуться Путін, Трамп і Сі

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що тристороння зустріч Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та генерального секретаря Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна запланована на 19 листопада під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва – АТЕС в китайському Шеньчжені. Проте, що це за місто, яке в цей день стане геополітичним центром світу, мало хто знає.

"Телеграф" розповість про історію та становлення цього міста. Темпи розвитку сьогоднішнього мегаполіса вразили увесь світ.

Шеньчжень, розташований на півдні Китаю в провінції Гуандун. Місто лежить на кордоні з Гонконгом і сьогодні відоме як центр електроніки, інновацій та високих технологій. Тут працюють штаб-квартири таких компаній, як Huawei, Tencent, DJI і BYD. Проте історія Шеньчженя набагато давніша за його технологічну славу.

Історія міста

На території сучасного Шеньчженя археологи знаходять сліди поселень, яким кілька тисяч років. Ці землі були заселені людьми ще в епоху неоліту. За часів імперії Цінь, у III столітті до нашої ери, територію включили до складу китайської держави. Довгий час тут жили рибалки, селяни та солевари.

Назва "Шеньчжень" китайською означає приблизно "глибокі яри" або "глибокі зрошувальні рови". Так називали місцевість із численними водними каналами серед рисових полів. Згадки про село з такою назвою датують початком XV століття, під час правління династії Мін.

У XIX столітті, після Опіумних воєн, Велика Британія отримала контроль над Гонконгом. Річка Шеньчжень стала частиною кордону між британською колонією і Китаєм. Саме це розташування зіграло вирішальну роль у розвитку міста в наступному столітті.

У 1979 році повіт Баоань, до якого належав і Шеньчжень, отримав статус міста. Уже наступного року, у 1980-му, тут створили першу в Китаї особливу економічну зону. Вона стала експериментальним майданчиком реформ політики "відкритості", яку започаткував Ден Сяопін. Іноземним інвесторам запропонували пільги, а підприємствам більше економічної свободи.

Цікаво, що на той момент у цій місцевості проживало лише кілька десятків тисяч людей. Сьогодні населення міста перевищує 17 мільйонів.

У 1980-х роках у місті виник вислів "шеньчженська швидкість". Так називали неймовірні темпи будівництва в місті. Найвідомішим прикладом став хмарочос Шеньчженського міжнародного торговельного центру, збудований у 1984 році. За легендою, будівельники зводили по одному поверху приблизно за три дні.

Шеньчжень часто називають "китайською Кремнієвою долиною". Зараз це місто є центром розвитку електроніки, штучного інтелекту, виробництва електромобілів, штаб-квартирою багатьох технологічних гігантів та фондовою біржею. Тут розташований один з найбільших контейнерних портів світу, міжнародний аеропорт Баоань та величезна розгалужена мережа метрополітену.

Ще кілька цікавих фактів про місто

• У 1990 році в Шеньчжені відновила роботу фондова біржа, одна з перших у материковому Китаї.
• Саме тут у 1990 році відкрився перший у материковому Китаї ресторан McDonald’s.
• Район Хуаціанбей вважають одним із найбільших у світі ринків електроніки. Тут можна знайти будь-які комплектуючі та прилади.
• У районі Дафен розташоване відоме "село художників", де створюють копії відомих полотен для всього світу.

Раніше "Телеграф" розповідав, які причини нападу на Україну називала Росія під час перемовин в Абу-Дабі.