Будапешт може стати можливістю для Путіна грати з Трампом, — інтервʼю з главою МЗС Естонії

Потенційна зустріч Дональда Трампа й Володимира Путіна у Будапешті може відбутися найближчими тижнями й поки що викликає більше запитань, аніж надій на конструктивний результат.

Про те, в чому небезпека мирного саміту в Угорщині, а також про використання заморожених активів РФ і "пробудження" Європи — в бліц-інтервʼю на полях Ради закордонних справ кореспондентці "Телеграфу" розповів очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна.

Немає підстав вірити, що Путін змінив свої цілі

— Потенційний саміт у Будапешті між Трампом і Путіним — як ви думаєте, чи наблизить він мир в Україні?

— Я справді сподіваюся, що так, але ми не бачили жодної готовності з боку Путіна.

До та після зустрічі в Алясці Путін краде значення слова "мир". Якщо ми говоримо про мир, то маємо розуміти, що йдеться про тривалий, стійкий і справедливий мир. Але якщо Путін говорить "мир" або "мирний процес", це означає більше війни, більше агресії, більше терору проти українського народу. А також випробування країн-членів НАТО.

Немає жодних підстав вірити, що Путін змінив свої цілі. Тому я не знаю, чого очікувати, але буду надзвичайно радий разом з українським народом, якщо буде досягнута хоча б угода про припинення вогню, а потім ми зможемо рухатися далі з мирним процесом.

Але ви знаєте краще за мене, що відбувається в Україні. Що відбувалося минулої ночі. Тож жодних ознак цього немає. Потрібно посилювати тиск.

Я зустрівся з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Єдиний меседж: підтримуйте Україну. Україна має план.

Потрібно посилити тиск на Путіна, наближається [схвалення] 19-го пакету санкцій.

Також я дуже радий, що Естонія вже понад три роки активно просуває питання, як ми можемо використати російські заморожені активи. І нарешті ми рухаємося вперед. Сподіваємося, що ці рішення будуть ухвалені незабаром, адже йдеться про близько 100 мільярдів євро в Європі.

*Мова про ідею Європейської Комісії щодо надання Києву репараційного кредиту на суму до 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів. Передбачається, що погашати кредит перед європейцями українська сторона буде лише після отримання репарацій від Росії в межах потенційної мирної угоди.

Тож можливостей багато, але, на жаль, я не бачу, щоб Путін хотів зупинити війну.

"Ми бачили, що сталося після Аляски"

— Чи обговорювалася потенційна зустріч у Будапешті на засіданні Ради закордонних справ 20 жовтня? Якою була позиція європейських країн? Усі підтримують ідею проведення саміту в Угорщині?

— Ми фактично не обговорювали зустріч у Будапешті, і я її не організовую. Ідея була не моя, бо це також може стати можливістю для Путіна виграти час, одночасно рухаючись у зовсім іншому напрямку та граючи з президентом Трампом. І це не добре.

Ми бачили, що сталося після Аляски — більше тиску з боку Путіна.

Подивимося, що станеться.

Трамп "розбудив" європейців

— Останнього разу ми з вами зустрічалися на Мюнхенській конференції з безпеки, коли мала місце відома промова віцепрезидента США Венса. Зараз, через вісім місяців, ви бачите якісь зміни у ставленні Америки до захисту Європи та України?

— Ми бачимо, що Європа робить більше. І я вважаю, що президент Трамп "розбудив" Європу: що ми повинні брати на себе більше відповідальності. Що ми повинні більше інвестувати у власну оборону. Відповідні рішення були ухвалені під час саміту НАТО цього року.

Європа також стала більш активною та більш об’єднаною у підтримці України — на військовому рівні, політичному та щодо санкцій.

Зі свого боку ми запропонували ідею, що можна використати тарифи, які не потребують консенсусу, який важко знайти серед всіх держав-членів. Також можу сказати, що США зараз надають більше військової підтримки без обмежень, поки Європа за це платить.

Зараз ми говоримо про заморожені російські активи — важко пояснити людям у Європі, чому агресор не платить, а ми платимо.

Тож я бачу певні позитивні кроки. Але, звичайно, ми повинні тримати США залученими. Для українців ці часи дуже важкі. Зима наближається.

— Ви згадали нові зобов’язання в рамках НАТО. Натомість Єврокомісія представила дорожню карту оборони. Чи враховує вона всі загрози безпеці, з якими зараз стикаються Естонія та інші країни Балтії: наприклад, порушення повітряного простору?

— Ми говоритимемо про можливості щодо безпілотників під час Ради із загальних справ 21 жовтня.

Європа збирається більше інвестувати в оборонні та безпекові можливості, і це дуже добре.