Удар по Мерцу: що для України означає перемога ультраправих у Німеччині

Партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) здобула історичну перемогу у східній землі Саксонія-Ангальт — це найвищий результат для ультраправих у країні з часів Другої світової війни.

Що це означає, розповідає "Телеграф".

Варто зрозуміти, що партія займає чітку антиукраїнську позицію, закликаючи до припинення будь-якої військової та фінансової допомоги Києву. Політична сила послідовно виступає за скасування економічних санкцій проти Росії та повернення до закупівель дешевого російського газу.

Лідер AfD у Саксонії Ульріх Зігмунд, наприклад, обіцяв впровадити безплатні уроки російської мови у регіоні в разі перемоги. У своєму маніфесті партія просувала посилення процедур депортації та реміграції з Німеччини, зокрема, українських біженців. Крім того, там заявляли, що "нинішня антиросійська політика" не відповідає інтересам Німеччини й розділяє Європу.

Зігмунд також намагався під час виборчої кампанії зіграти на настроях так званої "остальгії" — ностальгії за комуністичною Східною Німеччиною — та використати всі можливі причини для невдоволення, які існують серед східних німців.

Навіть були припущення, що уряд землі під керівництвом AfD, з огляду на прокремлівську позицію партії, може допустити витік конфіденційної інформації до Росії. В AfD ці звинувачення відкинули. Натомість закликали реформувати німецьку службу внутрішньої розвідки, звинувачуючи її в упередженості.

AfD отримала майже 44% голосів і здобула 39 із 83 місць у парламенті федеральної землі — лише на три мандати менше, ніж 42 місця, необхідні для абсолютної більшості.

При цьому владний у Саксонії-Ангальт Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца отримав 17,2%. Для порівняння 2021 року показник підтримки складав 37,1%.

Це нищівний удар по іміджу ХДС як головної системної партії країни. Опоненти Мерца всередині сили та поза нею вже трактують цей результат як провал насамперед економічної та соціальної політики канцлера. Це створює ризик не лише внутрішньопартійного розколу, а й дестабілізації усієї політичної системи Німеччини.

"Результат виборів надсилає чіткий сигнал Берліну. Він відображає глибоке невдоволення канцлером Фрідріхом Мерцом та федеральною коаліцією, рівень підтримки якої поступово знижується.

Домінування AfD у Саксонії-Ангальт посилює сприйняття того, що федеральний уряд втратив контроль над ключовими суспільними дебатами — щодо міграції, економічної нестабільності та соціальної згуртованості — і досі не може запропонувати переконливої альтернативи наративам ультраправих", — зазначає політична аналітикиня Табеа Шауманн.

Успіх AfD у цій невеликій землі з населенням лише 2,1 мільйона осіб навіть породив припущення про можливий Kanzlertausch — тобто зміну канцлера.

Ульріх Зігмунд заявив, що результат виборів є прямим меседжем для Мерца.

"Кожен день перебування цього чоловіка в канцлерстві — це на один день забагато. Саме так це сприймають і люди в Саксонії-Ангальт", — заявив ультраправий лідер.

Як звертає увагу видання Politico, у Берліні вибори вже широко розглядають як переломний момент у повоєнній історії Німеччини. 7 вересня канцлер Мерц заявив, що результат у Саксонії-Ангальт "глибоко шокував усіх".

"Ми не очікували, що все обернеться саме так… Коли майже 60% виборців віддають свої голоси за політичні партії, які принципово ставлять під сумнів демократичні інституції нашої країни… це результат виборів, який ми не можемо просто залишити позаду, ніби нічого не сталося", — зазначив він.

Генеральна секретарка ХДС Франциска Хопперман назвала результати виборів "загальною поразкою" для християнських демократів. Проте виключила будь-які дискусії щодо політичного майбутнього Фрідріха Мерца, хоча аналітики припускають, що це питання дедалі частіше порушуватимуть.

Згідно з одним із нещодавніх опитувань, лише 9% виборців у Саксонії-Ангальт заявили, що задоволені політикою канцлера.

Повертаючись до результатів, Соціал-демократична партія Німеччини отримала у федеральній землі 9,3%, "Зелені" — 8,9%, а "Ліві" — 8,6%. Проросійський Союз Сари Вагенкнехт (BSW) подолав п’ятивідсотковий бар’єр, набравши 5,3% голосів.

Усі центристські партії досі заявляли про намір зберігати так званий "санітарний кордон" навколо AfD. Це означає, що вони не вступатимуть із партією в коаліцію. Примітно, що влада землі Саксонія-Ангальт класифікувала місцевий осередок "Альтернативи для Німеччини" як "підтверджено правоекстремістський". У зв'язку з чим інші партії заявили, що співпраця з AfD виключена — це значно ускладнить для них формування уряду в цій східнонімецькій землі.

При цьому Християнсько-демократичний союз продовжує відкидати співпрацю з партією "Ліві". Без їхніх голосів або принаймні рішення утриматися Свен Шульце, лідер ХДС у Саксонії-Ангальт, не зможе бути переобраний на посаду прем’єр-міністра федеральної землі. Будь-який варіант формування уряду демократичними партіями — чи то формальна коаліція, чи уряд меншості — тепер залежить від підтримки лівих сил.

Новий земельний парламент має зібратися не пізніше 6 жовтня, тобто протягом 30 днів після виборів. "Утім, політичний розвиток подій залишається абсолютно непередбачуваним", — зазначає у своєму матеріалі експертка Табеа Шауманн.

На наступних земельних виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні 20 вересня партія "Альтернатива для Німеччини", ймовірно, знову покаже високий результат.

"Наслідки відчуватимуться і на європейському рівні. Здатність Німеччини рішуче діяти в межах Європейського Союзу значною мірою залежить від її спроможності досягати політичного консенсусу всередині країни.

Вересневі вибори продемонструють тектонічні зрушення в політичному ландшафті Німеччини у часи масштабних регіональних і глобальних потрясінь", — підкреслює Альмут Мьоллер, директорка з питань європейської та глобальної політики в European Policy Center.

У той же час вона прогнозує: земельні вибори не означатимуть, що політика Берліна як держави-члена ЄС зміниться за одну ніч.

"Федеральний уряд і надалі буде відданий підтримці України, а також відновленню європейської безпеки та оборони, зокрема", — пише аналітикиня.

Водночас дедалі більше німецький уряд потрібно буде розглядати крізь призму кризи: він намагається протистояти серйозній політичній загрозі з боку ультраправих і водночас бореться за відновлення довіри виборців.

Оскільки німецька федеральна система дає землям суттєвий важіль впливу через Бундесрат, розширена присутність AfD та популістських сил у регіональних урядах ускладнюватиме формування єдиної позиції Німеччини щодо тих чи інших ініціатив. Це означає, що уряду Фрідріха Мерца доведеться витрачати ресурси на внутрішнє "гасіння пожеж" та постійний пошук компромісів із політичними опонентами всередині країни.

Результати виборів у Саксонії-Ангальт — це суворий і тривожний тригер для України, який свідчить про глибокі системні зміни в німецькій політиці. Утім, не варто забувати про Францію, де в усіх опитування напередодні президентських виборів 2027 року лідирує "подруга Путіна" Марін Ле Пен. Або Польщу, де антиукраїнська "Конфедерація" Славоміра Менцена так само нарощує свої рейтинги.

Зростання часто радикальних і проросійських сил перестає бути рідкістю і перетворюється на поширене явище.

Поки Київ продовжує залежати від військової, фінансової та політичної підтримки своїх європейських партнерів, варто готуватися не лише до можливих змін у конкретних урядах, а й до довгострокової трансформації європейської політики.

Якщо нинішня тенденція збережеться, найбільша загроза для нашої держави полягатиме не в одній перемозі AfD чи іншої проросійської партії, а в поступовій зміні політичної норми в Європі — коли підтримка України перестане бути консенсусом, а стане предметом дедалі гострішої внутрішньої боротьби.