Без пасок і крашанок нікуди: яких традицій на Великдень дотримуються українці

Уже цієї неділі, 5 травня, православні християни та греко-католики в Україні святкуватимуть Великдень. Це свято супроводжується унікальними традиціями та звичаями, які стосуються навіть того, як заведено вітатись у цей день.

Про них розповідає портал Visit Ukraine. Зазначимо, що у сучасному світі деякі традиції вже переосмислились та видозмінились.

Як правильно вітатись

У Великдень заведено вітатись особливим чином, кажучи слова "Христос воскрес" та "Воістину воскрес". Привітання часто супроводжуються трьома поцілунками у щоку, але під час пандемії та після неї від цієї традиції значно відступили.

Також традиційно вітатись першим має той, хто молодший, але зараз цю традицію також упускають, адже визначити вік за зовнішнім виглядом не завжди вдається.

Слова "Христо воскрес" та "Воістину воскрес" також використовують для прикрашання випічки, яєць чи скатертин, рушників тощо.

Великодній кошик

Великодній кошик заведено складати не тільки для святкування в Україні, але у нашій країні він має особливі риси. Унікальним його робить першочергово декорування. Гілочки верби, свічки та найголовніше – вишитий рушник, який часто передають з покоління в покоління.

А от до самого кошика кладуть страви, які потім куштуватимуть після служби та його освічення. Називають цей святковий обід розговінням. Тож освячують зазвичай крашанки, паску, сало та ковбасу, хліб, масло та сир.

Та навіть в елементах цього кошика є символізм:

• гілочки символізують переплетення любові й розуму;
• свічка — світло;
• яйця – життя та родючість.

Великодній обід

На розговіння збирається вся родина. На стіл обов`язково ставлять освячені страви – покуштувати їх потрібно всім. Центральними під час обіду є паска та крашанки, проте готують не тільки їх. Так на столі можна побачити й інші смаколики.

Паска – солодкий великодній хліб, який печуть напередодні свята у четвер чи суботу. У нього особливе значення – це присутність Бога в житті людей. Звертають увагу також на висоту готової страви, адже чим вони вище, тим більше процвітання буде в родині.

Додамо, що для випічки використовують найкращі інгредієнти, проте не менш важливе значення мають думки господині та одяг – вони повинні бути чистими. Під час приготування тіста та під час випікання не рекомендовано шуміти, грюкати дверима, гучно розмовляти, адже це може завадити тісту піднятися й добре пропектися.

Яйця до Великодня називають писанками, крашанками чи дряпанками залежно від технології фарбування. Яйця фарбують чи розписують, видряпують орнамент голкою або використовують розтоплений віск. Раніше для надання яйцям кольору використовували природні барвники: плоди та кору дерев, трави та квіти.

Без музики на Великдень не обходились. У цей день заведено співати гаївки – пісні поєднані з танцями, що кличуть весну. Ця традиція сформувалася ще в язичницькі часи, проте не зникла після християнізації Русі й живе й нині.

Що не можна робити на Великдень

У Великдень діють такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято:

• не можна займатися важкою фізичною працею;
• категорично забороняється сваритися, ображати інших людей, заздрити і бажати поганих речей;
• не слід шити й в’язати, прати і прасувати одяг, прибирати у будинку;
• робота на землі також під забороною — ні в саду, ні на городі наводити лад в цей день не можна;
• заборонено ходити на кладовище — для цього є інші дні.

Зауважимо, що ці заборони не є обмеженням, а скоріше вказівками, як правильно проводити цей день. Водночас у кожної заборони є свій сенс.

Духовна підготовка: заборони на церковні свята сприяють духовній підготовці та внутрішньому очищенню. Вони нагадують вірянам про важливість святкування, а також про те, що це не просто традиційне свято, а час для зосередження на вірі, молитві та духовному зростанні.

Відмова від матеріальних речей: Заборони на роботу, прибирання, шиття та інші побутові справи нагадують вірянам, що це особливий день, коли вони мають відмовитися від матеріальних речей та зосередитися на духовних цінностях.

Символіка і віра: заборони відображають віру в Божу владу та важливість дотримання релігійних норм.

Спільнота і традиція: обʼєднання вірян у спільному святкуванні та нагадування про важливість спільності та віри.

Поливаний понеділок

Великодні святкування не завершуються в неділю. У перший після свята понеділок існує традиція обливати себе й інших водою. Християни вірять, що вода в цей день стає цілющою й допомагає духовно очиститися.

Нагадаємо, редакція "Телеграфу" склала списки храмів ПЦУ, в яких можна освятити цього року пасхальні частування.