Тримали у жаху весь Харків: яким незвичайним словом місцеві називали шахраїв і не лише

У кожному місті є слова, які розуміють лише місцеві. Харків не виняток: тут століттями побутували свої вислови, що лякали приїжджих і дивували сусідів. Часто їхня суть простіша, ніж здається на перший погляд.

Та одне таке слово колись справді тримало в напрузі весь Харків. Воно відійшло з побуту, але лишило помітний слід у міській культурі. Мова про слово "ракло". "Телеграф" розповідає, звідки воно взялося і що означало для містян.

"Ракло" – це дрібний шахрай, аферист або злодій. Саме так харків'яни століттями називали тих, хто промишляв дрібними крадіжками та обманом.

Найпопулярніша версія пов'язує слово з Бурсацьким спуском та бурсою святого Іраклія, яку скорочено називали Раклієм. У перервах між уроками голодні бурсаки юрбою вривалися на базар, а торговки в паніці ховали товар та кричали одна одній: "Іракли йдуть! Ракли!"

Студенти проносилися торговими рядами, хапаючи все, що встигали, а за ними лунали лайки: "У-у-у, ракли прокляті! Та щоб вам подавитися моєю цибулею!" Правда, встановити, чи був у бурсі хтось із керівників з таким ім'ям або прізвиськом, не вдалося.

Інша теорія говорить про те, що слово могло з'явитися в Харкові після реформи 1861 року разом з хвилею переселенців. Серед приїжджих були не лише чесні люди, що шукали роботу, а й кримінальні елементи. Харків як промисловий, торговий та транспортний центр приваблював злочинців. Саме з цього часу слово "ракло" починає з'являтися у місцевих газетах.

Є й третя версія, яку розповідають як місцеву легенду. Голодні бурсаки справді здійснювали нальоти на торговців Благовіщенського базару, який розташовувався прямо під Бурсацьким спуском. Жартома студенти називали свої набіги "подвигами Геракла", що згодом скоротилося до простішого "ракла".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про забутий предмет, назва якого – загадка для росіян. Це давня українська назва звичайного хатнього знаряддя.