Не невдаха та лінтяй. Як українською смішно назвати недотепну людину

В українській мові є чимало унікальних та цікавих слів, значення яких не всі знають. До прикладу, слово "легейда".

"Телеграф" розповість, коли його можна вживати та який сенс у нього закладено. Зауважимо, що це слово навіть стало підґрунтям до утворення назви села та кількох прізвищ.

Легейда — це українське діалектне лайливе слово. Найчастіше його можна почути саме на заході України. В давнину легейдою називали недотепу, дурня, телепня та ліниву людину.

Приклад вживання:

• Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (Фр., VI, 1951, 371);
• Де ти, легейдо, волочився на мов лихо? (Козл., Ю. Крук, 1957, 373).

На думку мовознавців, слово "легейда" в Україну прийшло з Польщі, саме тому поширене в західних регіонах. Адже у польській є слово "legiejda" — незграбна людина, нездара, недотепа, волоцюга.

Це слово також стало підґрунтям до утворення прізвищ. Так, в Україні понад 400 носіїв родового імені Легейда. Цікаво, що попри поширення слова на заході країни, такі прізвища зустрічаються на сході та півночі.

Також в Україні є село Легейди. Воно знаходиться у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 9 осіб.

Раніше "Телеграф" розповідав, як українською правильно називати дуже холодну та морозну погоду. Є варіант кращий за "собачий холод".