Ви точно співали її в дитинстві: текст та мелодія найпопулярнішої в Україні колядки (відео)

Читать на русском
Автор
Українці колядують щороку під час різдвяних свят Новина оновлена 15 грудня 2025, 13:29
Українці колядують щороку під час різдвяних свят. Фото Getty Images

Традиція колядувати є в Україні віками

В Україні з 2023 року після переходу ПЦУ на новий церковний календар, Різдво відзначається 25 грудня. А це свято пов’язане з колядками — традиційними різдвяними піснеспівами, в яких вихваляють народження Спасителя.

"Телеграф" розповідає про колядку "Нова радість стала", яка є однією з найпопулярніших в Україні та багато хто пам’ятає її ще з дитинства.

Історія колядки "Нова радість стала"

Мелодія цієї колядки передається століттями із покоління до покоління українців. Вона відома ще з 1740-х років, проте текст міг змінюватись. Усна традиція та рукописи зберегли мелодію, яка носить урочистий бароковий характер, пише сайт localhistory.org.ua.

колядки, коляда

У 1871 році український дослідник Павло Чубинський записав аж 6 варіантів тексту колядки "Нова радість стала", але без мелодії. Ця святкова пісня має безліч версій, які відображають різний історичний контекст, у якому жили українці.

Класичний текст колядки розповідає про гарну звістку — про народження Ісуса Христа. Також у ній бажають щастя та миру господарям дому та України загалом. Колядка "Нова радість стала", поєднавши мелодію з класичним текстом, стала символом української культури. Її знають та люблять в Україні.

Текст та мелодія колядки "Нова радість стала"

Нова радість стала, яка не бувала,

Над вертепом звізда ясна увесь світ засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік з пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком

На колінця припадають, Царя-Бога прославляють.

– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,

Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

Раніше "Телеграф" розповідав, коли Китайський Новий рік і чим він відрізняється від нашого. Він не має точної дати та відзначається два тижні.