Ця важлива звичка людей 50-60-х років повністю зникла з появою смартфонів та соцмереж

Смартфони та соціальні мережі докорінно змінили те, як люди підтримують зв'язок одне з одним. Якщо сьогодні бути "на зв'язку" можна цілодобово, то ще кілька десятиліть тому живе спілкування мало зовсім іншу цінність.

Докладніше про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів психолог, психотерапевт, член Європейської асоціації транзактного аналізу (EATA) Сергій Твардієвич.

За його словами, одна з найважливіших звичок людей старшого покоління — справді бути присутніми під час розмови. Саме вона майже зникла після появи гаджетів та соцмереж.

Експерт пояснює, що для людей 1950–1960-х років народження зустрічі з рідними чи друзями були особливою подією. Вони траплялися не так часто, адже не існувало месенджерів, відеодзвінків чи соціальних мереж, які дозволяють спілкуватися будь-якої миті.

"Цінність спілкування значно знизилася з появою соцмереж та гаджетів. Коли люди збиралися родиною, це було справжнє свято. Такі зустрічі були нечастими, тому близькість і живе спілкування мали особливе значення", — зазначає Сергій Твардієвич.

Саме тому люди уважніше ставилися одне до одного. Під час розмови вони не відволікалися на сторонні речі, уважно слухали співрозмовника, підтримували зоровий контакт і намагалися бути максимально залученими до бесіди.

Психолог наголошує, що тоді природними були й фізичні прояви тепла — обійми, дотики, спільне проведення часу без постійних відволікань на екрани. Такі прості речі допомагали людям відчувати підтримку та емоційну близькість.

На думку фахівця, саме це і було здоровим проявом емпатії. Люди не лише чули слова співрозмовника, а й уважно спостерігали за його емоціями, реакціями та невербальними сигналами.

Сьогодні ж навіть під час особистих зустрічей багато хто регулярно перевіряє повідомлення або гортає стрічку новин. Через це живий контакт поступово втрачає свою глибину, а справжня присутність поруч із людиною стає дедалі рідкіснішою.

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", у дітей 60-70-х років була "суперсила": у чому вони виявилися "міцнішими" за сучасне покоління