Легка пастка для нашого мозку: чому у темряві звуки стають голоснішими, а напади паніки частішими

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Внаслідок російських атак по енергосистемі в оселях українців часто раптово зникає світло. В такі моменти людський мозок втрачає частину звичних орієнтирів і через це посилюється страх та тривожність.

Про це свідчать результати дослідження, опубліковані в журналі Biological Psychiatry. Під час його проведення вчені перевіряли реакцію людей на раптові звуки при світлі та у повній темряві.

Мозок може "зависати" на якийсь час

У звичній обстановці люди постійно отримують інформацію через органи зору — орієнтацію в просторі, предмети та інших людей. Але у темряві ця інформація відсутня, тож мозку стає складніше розуміти, що відбувається навколо. Але, завдяки еволюційному механізму, мозок не припиняє оцінювати ймовірні небезпеки та загрози і, якщо людина живе в умовах війни, така невизначеність може посилювати тривожність та настороженість.

З'ясувати це допомогли два експерименти, проведених науковцями, за участі 25 осіб. І в кожному з них, у темряві реакція переляку від раптового звуку була сильнішою. При цьому у мозку учасників експерименту дослідники не виявили посилення уваги саме до звукових подразників і припустили, що такий ефект скоріше пов'язаний з емоційним станом людини, ніж з простим перемиканням уваги на інші органи чуття.

Як це працює у повсякденному житті?

Така реакція мозку має безпосередній вплив на емоційний стан людини. Адже звичайний скрип дверей або шум сусідів може викликати сильніше відчуття страху.

Кожен незрозумілий звук мозок може сприймати як потенційну загрозу, поки не зрозуміє, джерела його походження. В такі моменти людина починає уважно прислухатись до навколишньої обстановки та втрачає здатність якісно відпочивати.

Таким чином науковці з'ясували, що сама темрява викликає панічні атаки та завдає шкоди нервовій системі. Такі результати лабораторного дослідження допомагають пояснити реакцію страху людини, але не дають підстав, щоб вважати, що такий стан може пояснювати дії кожної людини під час вимкнення світла.

Чому в темряві звуки можуть здаватись голоснішими і страшнішими

Вчені зазначають, що в такі моменти важлива як гучність звуку, так і його значення для людини. Коли перестають працювати звичні побутові прилади, зникає притаманний їм звуковий фон, і замість нього проявляються інші окремі звуки.

А, якщо людина відчуває невизначеність та тривогу, її увага може мимоволі перемикатись на кожен шурхіт. А, через хронічний стрес, деякі звуки можуть сприйматися мозком як джерело небезпеки.

Вчені наголошують, що гострий та хронічний стрес значно впливають на обробку звуків мозком. Зокрема цей стан може тимчасово посилювати тривожність від певних звуків та чутливість до сигналів навколишнього середовища. І, чим довше триває стрес, тим стійкішими стають ці зміни.

В Україні до таких особливостей людського мозку додається і страх від реальної небезпеки. В одному з іноземних видань кореспондент з Києва описував, як гул безпілотників та гучні вибухи під час нічних атак росіян викликають сильну напругу, заважають заснути та впливають на самопочуття після пробудження.

Ці дані чітко показують, як на організмі людини відбивається поєднання темряви, загрозливих звуків та хронічного стресу. Таким чином українці нібито перебувають у замкненому колі стресу:

• Несподіваний гуркіт чи шум за вікном;
• Мозок шукає пояснення цим звукам;
• Тіло мобілізується — частішає пульс, м'язи напружуються м'язи, людина починає часто дихати;
• Посилюється увага — людина починає ще пильніше прислухатися до будь-якого звуку.

Це виливається в те, що людина ніби й розуміє, що, скоріше за все, нічого страшного не відбувається, але все одно залишається в напрузі і не може розслабитись. А її тіло реагує на ймовірну загрозу раніше, ніж вона встигає її раціонально оцінити.

Раніше "Телеграф" розповідав, що відома співачка "накриває" Україну енергетичним "ППО", але українці їй не дякують.