Як лікарню в Києві вартістю сотні мільйонів передали за безцінь: слід веде до ексдепутата

Київ, вулиця Милославська, 58. Величезний комплекс Республіканської клінічної лікарні, розрахований більш ніж на 1000 ліжок, – це 150 000 кв. м незавершеного будівництва та понад 20 гектарів дорогоцінної столичної землі. Об’єкт, який мав стати одним із найбільших і найсучасніших медичних кластерів країни, натомість перетворився на майданчик для заплутаних фінансово-майнових комбінацій.

У жовтні 2026 року Київська міська прокуратура через суд повністю відновила право держави на весь комплекс. Проте історія його передачі приватним структурам викликає запитання не лише щодо вартості активу, а й щодо того, як державне майно опинилося в руках приватної компанії та чому для його повернення знадобилися судові процеси.

"Телеграф" розповідає, хто опинився в центрі історії з передачею лікарняного комплексу, як оцінка майна вплинула на його подальшу долю та який стосунок до цієї історії має колишня дружина забудовника Леоніда Крючкова.

Головне:

• Держлікарню вартістю сотні мільйонів передали приватним компаніям. Відчуження майна почалося з "паперового" боргу. ВАТ "Діалір", 95,6% акцій якого належали державі, замовило в ТОВ "Київсоцпроект" Антоніни Сліпченко доопрацювання проєкту за 29,7 млн грн. ВАТ не змогло розрахуватися, згодом розпочалася процедура банкрутства та санації "Діаліру".
• Через санацію лікарняний комплекс перейшов до компаній Сліпченко. У 2019 році майно спочатку передали ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс", яке мало погасити борг, а потім внесли до статутного капіталу ТОВ "Орум Інвест".
• Вартість активів під час передачі оцінили приблизно у 31,3 млн грн, хоча експертна оцінка землі та недобудови разом становила близько 366 млн грн.
• Серед ключових фігурантів історії – Антоніна Сліпченко та її колишній чоловік Леонід Крючков. Сліпченко офіційно значиться власницею "Орум Інвест", а Крючков – забудовник, колишній депутат Київради та засновник групи компаній ORUM. При тому саму схему, за версією правоохоронців, організував ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович.
• У жовтні 2026 року державі вдалося повернути лікарняний комплекс через суд.

Рецепт "приватизації": занизити ціну вдесятеро

Історія виведення майна розгорталася навколо ВАТ "Науково-дослідне медичне об’єднання "Діалір", у якому державі належало 95,6% акцій. Підприємство перебувало у сфері управління Міністерства охорони здоров’я та виступало замовником будівництва лікарні на вулиці Милославській.

Комплекс зводили десятиліттями. Коли будівельна готовність сягнула приблизно 80%, роботи зупинилися. Замість завершення медичного об’єкта держава перетворила його на довгобуд, навколо якого згодом розгорнулася історія з боргами, санацією та передачею нерухомості приватним структурам.

"Діалір" уклав договір на 29,7 млн грн із ТОВ "Київсоцпроект", яке належить Антоніні Сліпченко. За версією слідства, договір використали для документального створення заборгованості без наміру виконувати роботи. Компанія мала доопрацювати документацію. У 2007 році за позовом Пенсійного фонду України порушили провадження про банкрутство підприємства.

"Київсоцпроекту" нібито не заплатили за виконану роботу, тому компанію визнали кредитором. Погасити борг мала інша структура – ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс"", також пов’язана з Антоніною Сліпченко. Також серед кредиторів – "Хатмент" і "Капітал-Інвест-Ресурс".

Таким чином, у ланцюжку опинилися одразу низка підприємств, серед яких: державне "Діалір", підрядник "Київсоцпроект" і компанія "Мортранссервіс". Боргові зобов’язання, які виникли після замовлення документації, зрештою стали частиною механізму, через який майновий комплекс перейшов до приватних структур.

У 2019 році під час процедури банкрутства "Діалір" затвердили план санації. Згідно з ним майно спочатку перейшло до "Мортранссервісу". Надалі компанія передала його до статутного капіталу ТОВ "Орум Інвест", яке оформило право власності на об’єкт.

Саме на цьому етапі ключового значення набула оцінка нерухомості. Для визначення вартості активів залучили ТОВ "Об’єднане підприємство з оцінки та експертизи спеціальних об’єктів і інвестицій – Україна". Станом на березень 2019 року комплекс оцінили приблизно у 31,3 млн грн.

Однак експертиза, проведена правоохоронцями в межах кримінального провадження, засвідчила суттєву різницю між цією сумою та ринковою вартістю складових об’єкта.

Зокрема, ринкова вартість земельної ділянки станом на 29 березня 2019 року становила близько 301 млн грн. У 2021 році її оцінювали у 227 млн грн.

Вартість недобудованого комплексу становила приблизно 65 млн грн у 2019 році та 67 млн грн у 2021-му.

Отже, загальна вартість землі та нерухомості за оцінками експертів сягала сотень мільйонів гривень. На цьому тлі оцінка у 31,3 млн грн виглядає особливо показовою: різниця між нею та ринковою вартістю активу могла становити понад 300 млн грн.

Саме заниження вартості стало одним із ключових питань у судових спорах навколо лікарняного комплексу. Якщо стратегічний державний актив оцінюють у рази дешевше за його ринкову ціну, держава ризикує втратити не лише нерухомість, а й значні кошти.

Організатором схеми правоохоронці (зокрема СБУ) вважають ексзаступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, саме його підозрюють в організації схеми заволодіння державним майном через штучну заборгованість. Проте нерухомість потрапила у власність саме Сліпченко. Після Революції гідності Сівкович втік до Російської Федерації. Сівкович також підозрюється у державній зраді та створенні злочинної організації.

Хто така Антоніна Сліпченко та до чого тут Леонід Крючков?

У державних реєстрах єдиною власницею та засновницею ТОВ "Орум Інвест" зі статутним капіталом понад 31,3 млн грн зазначена Антоніна Володимирівна Сліпченко.

Вона – колишня дружина забудовника Леоніда Крючкова, депутата Київської міської ради V скликання та засновника групи компаній ORUM. Сліпченко також пов’язана з низкою інших підприємств. За публічною інформацією, серед її проєктів – дитяча освітня платформа EDUKIDS.

Бізнес-інтереси структур, пов’язаних із Леонідом Крючковим, охоплювали портову логістику, буксирні послуги, будівництво, а також операції з проблемними боргами й корпоративними активами. Такий профіль діяльності важливий для розуміння контексту історії з лікарнею: складні майнові операції та корпоративні конфлікти нерідко передбачають використання кількох юридичних осіб.

Леонід Крючков – рідний брат Дмитра Крючкова, колишнього народного депутата, який фігурував у розслідуваннях НАБУ щодо виведення коштів із "Запоріжжяобленерго". У різні роки Леонід працював у структурі "Укроборонпрому", зокрема заступником директора "Укрінмашу", а також був помічником народного депутата Вадима Столара.

Його діяльність і зв’язки з різними представниками влади та бізнесу раніше привертали увагу журналістів. Зокрема, у 2017 році "Радіо Свобода" повідомляла про зв’язки компанії "Портсервіс-Миколаїв", яка почала заробляти на роботі в державних портах, із бізнесменом Леонідом Крючковим та можливі зв’язки цієї структури з тодішнім заступником голови Нацполіції Ігорем Купранцем.

За повідомленням журналістів, Купранець не прокоментував "Схемам" можливий стосунок до цього бізнесу. Крючков також відмовився пояснювати, що саме пов’язує його з посадовцем, назвавши це особистим питанням.

Верховний Суд скасував санацію, прокуратура повернула майно

Передача лікарняного комплексу не залишилася поза увагою судів. Верховний Суд двічі скасовував ухвали про затвердження плану санації ВАТ "Діалір". Серед проблем, на які вказували суди, були заниження вартості майна, відсутність погодження з Фондом державного майна та питання щодо дотримання цільового призначення лікарні.

Надалі Київська міська прокуратура подала три позови, вимагаючи визнати недійсними правочини щодо передачі майна від "Мортранссервісу" до "Орум Інвест" і скасувати державну реєстрацію права власності. Господарський суд міста Києва задовольнив усі три позови.

Як стало відомо "Телеграфу", Державне бюро розслідувань також розпочало кримінальне провадження за ознаками шахрайства, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

У жовтні 2026 року право держави на комплекс було повністю відновлено. Проте повернення нерухомості не скасовує запитань про те, як саме відбулася передача майна, хто отримав від неї вигоду та чи будуть встановлені всі обставини цієї історії в межах кримінального провадження.

Йдеться не просто про занедбану будівлю. Це десятки тисяч квадратних метрів незавершеної нерухомості та земля в столиці, які могли б стати основою для розвитку медичної інфраструктури. Поки об’єкт залишався довгобудом, його майнова історія розгорталася навколо боргів, оцінки та зміни власника.

Тепер, коли державне право на комплекс поновлено, головне питання полягає в тому, чи вдасться остаточно захистити актив від нових спроб його відчуження та забезпечити використання за призначенням. А відповідь на питання про роль усіх учасників цієї історії має ґрунтуватися на судових рішеннях, документах і результатах розслідування.

"Телеграф" продовжить слідкувати за історією. Також ми звернулись за коментарями до Сліпченко та Крючкова. Детальніше читайте в наступних публікаціях. Далі буде…