"Аптечка в підвалі — це ілюзія": що мешканці та голови ОСББ мають терміново зробити до чергової атаки РФ

Удар може статися вночі, коли голова ОСББ спить, пожежна машина не може протиснутися між припаркованими авто, а аптечка в підвалі є, але ніхто не вміє нею користуватися. У дворах до небезпеки додається ще одна проблема — частина пожежних гідрантів не працює або заставлена автомобілями. Іноді рятувальники втрачають дорогоцінні хвилини ще до того, як починають гасити вогонь.

Що робити, якщо після обстрілу у вашому будинку вибиті вікна, пошкоджені комунікації або почалася пожежа? "Телеграф" зібрав практичні поради для ОСББ і мешканців багатоповерхівок.

Голови не буде вдома: чому навчати треба цілу команду

Як розповіла в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" голова ОСББ та голова громадської організації "Лідерки управління житлом" Юлія Бородіна, підготовка до прильотів — це насамперед справа сусідської спільноти, а не однієї людини. Її колеги проводять тренінги для правління й активних мешканців: розбирають першу домедичну допомогу, дії в першу, другу й третю години після удару та відновлення будинку.

Чому одного лише підготовленого голови мало, експертка пояснює просто. "Якщо алгоритм знає лише голова, цього замало. У момент удару його може не бути вдома, а може, його чимось придавить, і допомога знадобиться йому самому", — каже вона.

Типову картину Бородіна бачить у районних чатах після кожного влучання. "Відкриваю будь-який чат району, а там пишуть: "У нас вилетіли всі вікна. Що мені робити?" Але ж ти голова, ти мав розібратися наперед і дати людям алгоритм", — розповідає вона.

Сама вона під час одного з прильотів вночі діяла за покроковою інструкцією для голів правління. "Там усе пояснено: сюди заходиш, тут завантажуєш, тут заповнюєш, сюди надсилаєш, тут людям пояснюєш", — ділиться експертка. Проте багато голів темою не цікавляться: розраховують, що удар їх омине.

З чого почати розмову з головою свого будинку, Бородіна підказує одразу. "Спитайте, чи він узагалі розуміє, що робитиме, на що може претендувати, чого вимагати від влади і що має забезпечити сам", — зазначає Юлія Бородіна.

15 хвилин біля заставленого гідранта: що заважає пожежникам

Найболючіше питання — пожежа після влучання. Голова, за словами експертки, має заздалегідь з'ясувати, чи проводили навчання, чи проїде пожежна машина навколо будинку й чи дістанеться до всіх кутків. "Зараз це дуже актуально", — підкреслює вона.

Траплялося, що пожежна машина пів години не могла заїхати у двір: його заставили автівками, а вогонь тим часом ширився. Потім рятувальники ставлять техніку на опори й подають воду шлангами від найближчого гідранта (пожежного крана на вулиці). "Половина гідрантів не працює: їх засипали, забили, про них забули, а часом просто заставили автівками", — розповідає Юлія Бородіна.

Нещодавно на Дарниці, куди приїхала експертка, машини стояли прямо на гідрантах. Пожежники чекали, поки власники вийдуть. Літній чоловік прибіг швидко, але рятувальники все одно втратили близько 15 хвилин. Чи знає голова, де в дворі гідранти і чи проїде техніка, Бородіна радить перевіряти на навчаннях.

Аптечка в підвалі без людини, яка вміє нею користуватися

Друга слабка ланка — перша допомога. Деякі будинки купують аптечки для укриття, але не готують людей. "Сама аптечка чудова, але нею має вміти скористатися хоч хтось. Це ілюзія захищеності: якщо ніхто не вміє накласти турнікет, навіщо вона?", — каже Юлія Бородіна.

Є й приклади іншого підходу. У деяких будинках людей навчають заздалегідь або призначають відповідальних. У чатах з'ясовують, хто з сусідів лікар, і складають перелік за під'їздами. "Це хоч щось, і все відбувається швидше", — зазначає експертка.

Скани, павербанк і місце для контейнера: що ще мають підготувати управителі

Повний перелік є в навігаторі "Покроково". Автори радять підготувати заздалегідь таке:

• відсканувати документи будинку й зберегти їх у хмарі та на окремому носії, бо паперові можуть знищити;
• мати в телефоні список мешканців із контактами;
• визначити, хто координує дії, якщо голова відсутній або сам постраждав;
• створити загальний чат будинку й перевірити, що в ньому всі мешканці;
• домовитися зі скляром, електриком і сантехніком про порядок екстреного виклику;
• перевірити вогнегасники, звільнити евакуаційні шляхи й повісити схему евакуації з позначками гідрантів, вогнегасників і виходів;
• укомплектувати будинкову аптечку та організувати навчання з домедичної допомоги;
• тримати під рукою павербанк, щоб голова завжди був на зв'язку;
• заздалегідь з'ясувати, де поставити КУБО (контейнер для будівельного сміття): потрібні вільний заїзд і достатня висота для вивантаження.

Скотч, плівка чи фанера: що насправді радять для вікон

Поки правління готує будинок, мешканці можуть підготувати власні квартири. Під час вибуху небезпеку становить не лише ударна хвиля, а й розбите скло, яке розлітається по кімнаті. Повністю захистити вікна побутовими засобами неможливо, але ризик поранень можна зменшити:

• захисна плівка утримує уламки разом, проте не робить вікно вибухостійким, а результат залежить від плівки і якості монтажу;
• скотч не гарантує захисту й не втримає всі уламки;
• фанерні чи дерев'яні щити теж не дають гарантії, а їхнє встановлення не має наражати людей на небезпеку.

У ДСНС радять ударостійку архітектурну плівку завтовшки від 115 до 300 мікронів. Її наклеюють зсередини на всю поверхню скла.

Водночас рятувальники застерігають, що дві стіни між вами й вулицею захищають лише від уламків скла чи ударної хвилі. Якщо тривога вже почалася, варто іти в укриття. Коли дістатися до нього неможливо, слід відійти від вікон углиб помешкання за дві стіни, лягти нижче рівня вікон і прикрити голову.

Тривожна валіза й папка для компенсації: що лежатиме напоготові

У тривожній валізі мають бути:

1. Документи;
2. Запас їжі та води на три дні;
3. Записка для дитини-дошкільняти з прізвищем, іменем, по батькові, віком, адресою та телефонами батьків. Її кладуть у кишеню або пришивають до одягу.

Перед виходом із квартири рятувальники радять перекрити газ, електрику й воду, зачинити вікна та вентиляційні отвори. Вдома також варто мати продукти тривалого зберігання, питну та технічну воду.

Окрема справа — папка документів для компенсації. У "Покроково" пояснюють, що знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, документ про право власності, реквізити будь-якого гривневого рахунку та фото або відео пошкоджень. До цього додається акт пошкодження від ОСББ, ЖБК або керуючої компанії.

Заяву на "єВідновлення" подають через "Дію" або ЦНАП (центр надання адміністративних послуг). Якщо право власності оформили до 2013 року і його немає в електронному реєстрі, онлайн заяву не подати, тож до ЦНАПу варто звернутися заздалегідь. Комісія розглядає заяву до 30 календарних днів. Максимальна виплата становить 350 тисяч гривень за квартиру і 500 тисяч за будинок. Вікна й ремонт варто оплачувати лише після надходження коштів: витрати, зроблені раніше, не відшкодовують.