Схема "Гірлянда": як в Україні наживалися на промислових електростанціях, замаскованих під селянські хати

Народна мудрість вчить: якщо на воротах комерційної сонячної електростанції написано "приватне домогосподарство" — не вір очам своїм: в Україні роками діяла налагоджена тіньова індустрія, де під виглядом скромних сільських хат, сараїв, недобудов і навіть багатоквартирних будинків ховали потужні промислові енергооб'єкти.

Організатори — від топменеджерів обленерго до чиновників міграційної служби — штучно дробили великі сонячні електростанції (СЕС) на десятки дрібних "фантомів" потужністю до 30 кВт, оформлюючи їх як приватні домогосподарства. Це дозволяло їм безперешкодно обходити суворі ліцензійні вимоги для бізнесу та роками викачувати з державного бюджету сотні мільйонів гривень за пільговим "зеленим" тарифом.

Журналісти "Телеграфу" дослідили матеріали кримінальних проваджень та з'ясували, як влаштований цей сонячний блеф у масштабах усієї країни — від Закарпаття до Поділля.

Сонячна діра

Роками в українських профільних енергетичних колах не вщухають дискусії навколо доцільності "зеленого" тарифу. Традиційні енергетики критикують пільги через високе фінансове навантаження на державу. Натомість прихильники відновлюваної енергетики відстоюють цей підхід як інструмент залучення інвестицій, виконання зобов'язань перед ЄС та розвитку енергонезалежності населення, що стало критично важливим в умовах війни.

У цьому глобальному дискурсі особливе місце посідає саме сонячна генерація, де правила гри законодавчо розділено на два абсолютно різні табори — комерційні промислові СЕС та дрібні установки приватних домогосподарств.

Для комерційного сонячного бізнесу держава суттєво посилила вимоги, урізавши тарифні ставки та запровадивши жорсткі процедури ліцензування НКРЕКП, оподаткування й конкурсних аукціонів. Промислові СЕС, які хочуть фіксованих виплат, змушені працювати через державного трейдера "Гарантований покупець", повністю залежачи від його затримок із розрахунками. Хоча бізнес має альтернативу — вільно продавати електрику на відкритому ринку — ринкові ціни є нестабільними і суттєво нижчими за "зелений" тариф, що значно подовжує терміни окупності об'єктів.

Натомість для звичайних громадян із панелями загальною потужністю до 30 кВт умови тривалий час залишалися максимально спрощеними. Місцеві енергопостачальники зобов'язані були гарантовано викуповувати чисті надлишки денної електрики за фіксованим тарифом. Це звільняло побутових споживачів від складних корпоративних процедур, ліцензування та мороки з ПДВ (реєстрації, ведення обліку й щомісячної звітності).

Тому не дивно, що з часом сформувалася тенденція, коли умови, створені для стимулювання відновлюваної енергетики серед простих громадян, почали використовувати у промислових масштабах через так звані "гірляндні" схеми. Навіщо будувати промислову СЕС, проходити складне ліцензування та місяцями чекати на заблоковані через борговий колапс в "Укренерго" виплати? Значно вигідніше було штучно роздрібнити один великий об'єкт на десятки дрібних ділянок та оформити їх як приватні домогосподарства на підставних осіб.

Головним рушієм цієї трансформації став вищий тариф та гарантія швидких виплат. Так, згідно з постановою НКРЕКП №1613, тариф для домашніх СЕС, запущених у 2017-2019 роках, становить солідні 932,45 коп./кВт-год, а для станцій 2020-2023 років — 838,10 коп./кВт-год без ПДВ.

Натомість середня промислова ставка для СЕС, за даними Регулятора, зафіксувалася орієнтовно на рівні 658,22 коп./кВт-год. Різниця складала від 1,80 до майже 3 гривень на кожній кВт-год. До того ж розрахунки з побутовими споживачами здійснювалися за чітким пріоритетним механізмом, тому рівень виплат людям традиційно тримався на позначці 90-100%, тоді як комерція могла чекати свої гроші роками.

"Телеграф" уже описував "гірляндну" оборудку на Вінниччині, коли комерційна СЕС, замаскована під 70 приватних домогосподарств, роками продавала свою електроенергію АТ "Вінницяобленерго".

Втім, як вдалося з'ясувати редакції під час аналізу свіжих судових рішень, вінницький випадок був лише вершиною айсберга. В інших областях організатори схем підійшли до справи з не меншим розмахом, створюючи бутафорські житлові квартали у чистому полі та оформлюючи промислові потужності навіть на… прибудинкові лазні.

Кіровоградський розмах: сонячний мікрорайон із 44 пусток

Приклад системного розгортання "гірляндної" схеми правоохоронці зафіксували на території Кіровоградської області. В матеріалах кримінального провадження № 42021120040000019, яке розслідують органи Національної поліції, досліджуються обставини будівництва масштабного сонячного комплексу в селі Богданівка Кропивницького (раніше — Знам'янського) району.

Події розгорталися протягом 2019-2021 років, коли в межах цього населеного пункту начебто звели одразу 44 одноповерхові будівлі. За документами ці споруди офіційно зареєстрували як приватні житлові будинки садибного типу. Проте, як виявилося згодом, жодна жива душа в них селитися не збиралася.

З судових ухвал вбачається, що всі ці об'єкти нерухомості належали одній особі та використовувалися нею. У статусі підозрюваного (за даними офіційного порталу "Судова влада України") по справі проходить місцевий підприємець Дмитро Шуліка. За даними YouControl, він також відомий, як засновник компаній з Кіровоградщини ТОВ "ЦЕДАР" (виробництво напоїв), ТОВ "ІНТЕР-СТАЛЬ" (оптова торгівля будматеріалами) та ПП "КУББ" (вирощування с/г культур).

За версією слідства, на земельній ділянці кожного з цих 44 домогосподарств встановили сонячні електростанції потужністю до 30 кВт. Усі вони були підключені до загальної електричної мережі і почали генерувати обсяги енергії за пріоритетним тарифом для населення. Фактично, під ширмою мирного сільського кварталу функціонував єдиний великий сонячний майданчик загальною потужністю понад 1,3 МВт.

Важливо розуміти, що подібний сонячний блеф не міг бути одноосібним кроком окремого підприємця. Для того щоб промисловий майданчик отримав статус 44 "приватних домогосподарств", організаторам були необхідні офіційні дозвільні документи та реєстраційні процедури. Як мінімум для підключення об'єктів мали залучатися:

• Органи Державного архітектурно-будівельного контролю: де реєструвалися декларації про нібито повну готовність цих об'єктів до експлуатації;
• Державні реєстратори: які проводили офіційне оформлення речових прав на "будинки-фантоми" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (ТОВ "КОЕК") та ПрАТ "Кіровоградобленерго": представники яких погоджували технічні умови, підписували акти готовності та укладали договори купівлі-продажу енергії за "зеленим" тарифом.

Зауважимо, що у матеріалах кримінального провадження, окрім основного фігуранта, наразі фігурують й інші невстановлені слідством особи. Проте підозр щодо них не згадується. Відтак, редакція обов’язково надішле запити щодо ролі посадових осіб, які своїми підписами та печатками фактично дали зелене світло цьому сонячному мікрорайону-привиду.

Щоб розібратися в архітектурних особливостях цього сонячного мікрорайону-привида, в рамках розслідування було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Експерти вивчили капітальні споруди та звірили їх із чинними будівельними нормами (ДБН). Результати виявилися промовистими: жоден із побудованих об'єктів не відповідав критеріям житлового будинку садибного типу. Споруди не мали необхідних ізольованих кімнат, комунікацій, належної висоти стелі та умов для цілорічного проживання. У матеріалах справи констатується: у вказаних псевдобудинках ніхто ніколи не проживав і господарської діяльності там не велося, а власне споживання енергії дорівнювало нулю.

Відсутність реальних побутових потреб у будинках-привидах не завадила отримувати реальні кошти. За даними слідства, у період з 2021 по 2024 роки на банківський рахунок фігуранта від ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (ТОВ "КОЕК") надійшло понад 30 млн грн. В ухвалах зафіксовано фінансові збитки від цієї оборудки, підтверджені відповідними експертизами — протиправними діями завдано матеріальної шкоди на загальну суму 17 377 412 грн 70 коп.

Наразі відомо, що на 44 земельні ділянки, недобудови та самі СЕС накладено кримінальний арешт. Ба більше, коли ТОВ "КОЕК" заблокувало виплату останніх 7,7 млн грн, родина підприємця спробувала врятувати гроші: дружина фігуранта подала цивільний позов, вимагаючи віддати кошти як "спільну сумісну власність подружжя". Проте прокуратура спрацювала на випередження — у вересні 2026 року суд заарештував і ці невиплачені мільйони, передавши право вимоги до АРМА.

Спроби захисту відвоювати арештоване майно вже дійшли до найвищої судової інстанції: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду прийняв скаргу до розгляду, а саме засідання було заплановане на жовтень 2026 року.

Сонячна лазня на Хмельниччині

Аналогічну "гірляндну" схему розслідує ДБР на Хмельниччині в межах провадження № 62026240010001071, відкритого у червні 2026 року. У центрі розслідування за ознаками недостовірного декларування (ч. 1 ст. 366-2) та шахрайства в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України) опинився завідувач Чемеровецького сектору Міграційної служби області Ігор Яцковський.

За версією слідства, посадовець із родичами використовував пільги "зеленого" тарифу через штучний поділ майна. Земельні ділянки та будинки у Чемерівцях та Бережанці дробили й реєстрували на його дружину Олену Яцковську та матір. Приватні інвентаризатори штампували техпаспорти, а селищна рада (з 2017 року Чемеровецьку СР очолює Олександр Собань. — Ред.) присвоювала окремі адреси для роздільного підключення до мереж АТ "Хмельницькобленерго" та продажу енергії ТОВ "Хмельницькенергозбут".

"Перевіряється версія про те, що ОСОБА_4 [Яцковський] спільно з пов’язаними особами міг реалізувати єдиний механізм… шляхом створення декількох формально самостійних приватних домогосподарств та генеруючих установок на основі поділу існуючих об'єктів нерухомого майна", — йдеться у судових матеріалах.

Масштаби "родинного підряду" підтвердив обшук ДБР. Правоохоронці вилучили купу документів у кольорових папках ("Хата №9", "Зарічна 42" тощо). Найбільш цинічною виявилася знахідка серед паперів на об'єкт по вулиці Поплавського, оформлений на дружину: будівельний паспорт із назвою "реконструкція сараю-бані під житловий будинок".

На папері господарська лазня ставала підставою для підключення нової станції. Загалом у справі фігурує щонайменше 8 адрес, які працювали як промисловий майданчик під маскою побутових споживачів.

Наприкінці вересня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд заарештував вилучені папки з договорами та технічними картами інверторів, визнавши їх речовими доказами. Досудове розслідування триває, а слідство встановлює точний розмір збитків, завданих енергосистемі.

Багатоквартирна СЕС на Закарпатті

Особливий, можна сказати, урбаністичний підхід до реалізації "гірляндної" схеми ДБР та Нацполіція зафіксували у Мукачівському районі в межах провадження № 42025070000000035. За версією слідства, організатори оборудки спробували сховати промисловий сонячний об'єкт у селі Березинка під маскою… багатоквартирного будинку для отримання мільйонних виплат від НЕК "Укренерго".

Як свідчать судові матеріали, у 2019 році організатор схеми придбав тут ділянку, оформив її на матір і звів приватну будівлю площею 291,5 кв. м. Об'єкт був готовий заледве на 50% і стояв без даху, вікон та комунікацій. Попри це, залучений до справи сертифікований інженер-інвентаризатор БТІ, ймовірно, без виїзду на місце, виготовив технічні паспорти, де на папері "поділив" недобудову на 12 окремих ізольованих квартир.

Далі в хід пішли зв'язки: через адміністратора ЦНАПу Мукачівської РДА документи на "квартири-привиди" пройшли реєстрацію, а технічний монтаж панелей забезпечував директор фірми ТОВ "Солр Україна". ПАТ "Закарпаттяобленерго" відкрило на кожну псевдоквартиру окремий рахунок побутового споживача, що дозволило без ліцензій НКРЕКП продавати струм ТОВ "Закарпаттяенергозбут" за тарифом для населення.

За допомогою аналізу порталу "Судова влада України" редакції вдалося з'ясувати, що головним підозрюваним у цій справі, найімовірніше, є Юрій Штимак. Водночас теза слідства про те, що сонячний капітал ховали за родинними зв'язками, чітко підтверджується даними Державного земельного кадастру: згідно з реєстрами нерухомості, власницею земельної ділянки площею 1,76 га під цією СЕС є Марія Штимак.

Обман викрив аналіз показів лічильників. У судових матеріалах згадується, що за кілька років цей промисловий майданчик видав у мережу 4,6 млн кВт-год електрики. Водночас на "власні побутові потреби" всі вигадані квартири разом за весь час використали лише 14,8 тис. кВт-год — менше ніж 0,3% від усього обсягу генерації.

Оборудка, як вважають слідчі, завдала НЕК "Укренерго" матеріальних збитків на 18 187 747 грн. Наприкінці вересня 2026 року Ужгородський суд відправив головного фігуранта під нічний домашній арешт. Захист наразі оскаржує обмеження в Закарпатському апеляційному суді, де судове засідання призначено на 09 листопада 2026 року. Також правоохоронці вже дісталися до спільників: у директора "Солр Україна" під час обшуків вилучили iPhone з доказами, як вважають слідчі, координації діяльності сонячного синдикату.

Велике сонячне прибирання

Викриті правоохоронцями схеми на Вінниччині, Кіровоградщині, Хмельниччині та Закарпатті наочно доводять: "гірляндний" сонячний блеф перетворився на масштабний схематоз, який роками вимивав мільйони гривень з українського енергосектору. На тлі багатомільярдних боргів на ринку альтернативної енергетики, маніпуляції з побутовим статусом СЕС стали зручною лазівкою для недобросовісного бізнесу.

Проте ера безконтрольного сонячного заробітку під маскою селянських стріх, ймовірно, добігає кінця. Від початку жовтня 2026 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на виконання нового законодавства запустила механізми активного споживача.

Нові правила запроваджують жорстку вимогу щодо обов'язкового власного споживання об'єктів та суттєво обмежують виплати за надлишки нічної чи несинхронної генерації, що мало б автоматично зробити бутафорські хати у чистому полі фінансово безглуздими. Втім, як відомо, у нечесного бізнесу завжди знайдуться можливості використати найменші лазівки в нормативній базі.

Відтак, з огляду на суспільний резонанс та системність виявлених махінацій, редакція "Телеграфу" має намір надіслати офіційні журналістські запити до Міністерства енергетики України, НКРЕКП, а також до профільних обленерго в усіх регіонах, де зафіксовані кримінальні провадження.

Ми також продовжимо уважно відстежувати ситуацію з оплатою за сонячну енергію та вже найближчим часом підготуємо матеріал щодо реального стану справ у цій сфері. Не перемикайтеся.