Науковець сходив у туалет за каменем і мало не зірвав експеримент століття

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

На вулканічному острові Суртсей науковці стежили, як природа заселяє нову сушу. Та одного дня там несподівано виріс томат. Його насіння заніс один із дослідників, попри суворі обмеження доступу.

Про цей випадок розповів у дописі в Threads користувач andriiutkin. Він пояснив, як людське втручання порушило задум спостерігати за появою життя на острові без рослин, занесених випадково.

Чому Суртсей закрили для відвідувачів

Суртсей утворився біля Ісландії після виверження підводного вулкана. Нова ділянка суші стала природною лабораторією: науковці могли простежити, як організми освоюють територію, що щойно виникла з океану. На відміну від давніх островів, тут за цим процесом можна було спостерігати від самого початку.

Суртсей відразу закрили для сторонніх. Учених також допускали лише в обмеженій кількості, а їхній одяг і взуття стерилізували, щоб люди не занесли на острів насіння чи спори. Обмеження мали зберегти природний перебіг заселення.

"Природа мала зробити все сама. Заноситись рослинність могла туди лише вітром, хвилями чи птахами", – написав користувач andriiutkin.

Дослідники хотіли з’ясувати, що саме потрапить на нову сушу без допомоги людей. Вітер, вода й птахи переносять насіння різними шляхами. Та навіть якщо насіння опиниться на острові, це ще не означає, що рослина там приживеться.

Звідки взявся томат і що сталося з островом

За кілька років на Суртсеї з’явилися перші мохи. Під час уважного огляду вулканічного попелу дослідники знайшли й кущик томату. З’ясувалося, що насіння приніс один з учених: воно пройшло через його травну систему й опинилося на острові після того, як той справив природну потребу за каменем. Томат прибрали – рослину поклали в пакет і спалили.

Згодом острів заселявся природним шляхом. Птахи приносили насіння, з’явилися квіти, почали гніздитися мартини. У дописі згадано також тюленів і павуків. Поступове освоєння нової території різними організмами називають екологічною сукцесією. З часом умови змінюються, і на місці спершу голої поверхні формується спільнота живих істот.

Океан і вітри водночас руйнують природну лабораторію. Північний Атлантичний океан змиває м’який вулканічний попіл, і Суртсей уже втратив половину своєї площі. Острову залишилося існувати ще близько двохсот років.

Раніше "Телеграф" розповідав, як зберегти помідори до Нового року.