Акацієвий мед густішає повільніше, а ріпаковий і соняшниковий – швидше через різне співвідношення цукрів
Кристали в банці меду – природний результат зберігання. Зацукрювання змінює консистенцію продукту, але саме по собі не свідчить про псування й не погіршує його харчових властивостей.
Як пояснює Держпродспоживслужба, швидкість кристалізації залежить від складу меду, його походження, температури та кількості центрів утворення кристалів. Глюкоза гірше розчиняється у воді, тому що більше її в продукті, то швидше він густішає, тоді як фруктоза довше залишається в розчині.
Ознаками псування є пліснява, а також оцтовий запах і присмак, пов’язані з бродінням цукрів під дією дріжджів. Ці дефекти описує головний судовий експерт Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Павло Канівець у науковій статті про експертизу меду.
Для тривалого зберігання технік-бджоловод Микола Малярчук радить чисту й повністю суху скляну банку. Її слід тримати подалі від прямого сонячного проміння та уникати різких перепадів температури.
"Якщо тара залишається відкритою, мед поступово втрачає вологу і може підсихати. Також через відкриту ємність у продукт може потрапляти волога з навколишнього середовища. Якщо її буде достатньо, мед може почати бродити. Тому для тривалого зберігання його потрібно герметично закривати", – пояснив Микола Малярчук.
Як повідомляв "Телеграф", висушені скибки хліба потрібно повністю охолодити перед подрібненням, інакше крихта може злипнутися через залишкову вологу про підготовку панірування. Це лише порівняння: джерело описує вплив вологи на крихту, а не пояснює зацукрювання меду чи свідчить про його псування.