Оплачують лише відпрацьоване: чи має право начальник урізати зарплату за запізнення

Роботодавець може не оплачувати час, який працівник пропустив через запізнення. Проте додатково знімати гроші із зарплати як покарання за порушення графіка закон не дозволяє.

Правила оплати та наслідки запізнень у коментарі "Телеграфу" пояснив адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Ігор Скрибка.

Більше читайте у матеріалі: "Запізнився на роботу через міст чи метро: чи можна за це отримати догану або звільнення"

За словами фахівця, підставою для розрахунку відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу.

Що враховують під час нарахування зарплати

Стаття 94 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначає зарплату як винагороду за виконану роботу. Тому ненарахування грошей за невідпрацьований час не є дисциплінарним стягненням: роботодавець розраховує оплату з урахуванням фактичної роботи, зафіксованої в табелі.

Відрахування із зарплати допускаються лише у випадках, визначених статтею 127 КЗпП. Окремого "штрафу" за запізнення закон не передбачає. Якщо з працівника утримали більше, ніж припадає на час, якого він не відпрацював, таке утримання неправомірне.

Питання дисциплінарної відповідальності розглядають окремо. Стаття 147 КЗпП передбачає догану та звільнення, однак для їх застосування потрібно встановити вину працівника.

"Дисциплінарне стягнення можливе лише за винне порушення, тобто тоді, коли працівник міг, але не з’явився вчасно", – пояснив Ігор Скрибка.

Читайте також: Паперові права залишилися вдома: який документ можна показати поліції замість них

Як оплачують роботу після завершення дня

За поясненням адвоката, примусове "відпрацювання" запізнення після встановленого закінчення робочого дня є понаднормовою роботою. Її допускають лише у виняткових випадках за статтею 62 КЗпП, а оплачують у подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП.

Урядовий контактний центр наводить визначені законом підстави для надурочних робіт. Серед них – роботи для оборони країни, відвернення аварій та усунення їхніх наслідків, відновлення роботи життєво важливих комунальних систем, а також продовження безперервної роботи, коли не з’явився змінник.

Для залучення до такої роботи діють і персональні обмеження. Зокрема, стаття 63 КЗпП забороняє залучати до надурочних робіт вагітних жінок, жінок із дітьми віком до трьох років та осіб, молодших за 18 років. Для працівників з інвалідністю потрібна їхня згода, а сама робота не має суперечити медичним рекомендаціям.

Коли можна починати й закінчувати роботу пізніше

Законний спосіб змінити години роботи – добровільно погодити зсув графіка. Інший варіант – гнучкий режим робочого часу за статтею 60 КЗпП. За таких умов пізніший початок і пізніше завершення роботи можливі в межах узгодженого режиму.

Працівник має право письмово звернутися до роботодавця з проханням змістити початок робочого дня або встановити гнучкий режим. Таке звернення особливо актуальне, коли транспортні обмеження тривають довго: сторони можуть погодити графік, який дасть змогу виконувати роботу без системних запізнень.

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", менше трьох місяців навчання і зарплата до 85 тис грн: як до цього прийти.